> ## Content Index
> Fetch the complete content index at: https://learning.ua/blog/llms.txt
> Use this file to discover other available public pages before exploring further.

# Чому не можна бити дітей?
- URL: https://learning.ua/blog/chomu-ne-mozhna-byty-ditei/
- Published: 2020-10-30T14:46:06.000Z
- Updated: 2025-07-17T07:54:02.000Z
- Author: Марина Корольчук
- Tags: Психологічне здоров’я, #Import 2025-12-02 22:55, #Import 2025-12-04 23:52, #Import 2025-12-05 00:04, #Import 2025-12-05 00:11, #Import 2025-12-05 00:45, #Import 2025-12-05 03:38, #Import 2025-12-08 09:37

«За одного битого дають сто небитих», «Мене били — і нічого, виріс нормальним», **«А як їх ще виховувати? Вони по-іншому не розуміють!»**. Гадаємо, подібні фрази ви неодноразово чули від інших батьків, бабусь чи дідусів. На жаль, досі багато українців вважають фізичне покарання нормою і виховують дітей ременем, лозиною, стусанами, тяганням за волосся і стоянням у кутку.

- Згідно з [Всеукраїнським дослідженням громадської думки з питань насильства стосовно дітей](https://rescentre.org.ua/images/Uploads/Files/statistika%5Fdl/doslidzhenya%5Fnasilstvo.pdf), проведеним у 2014-2015 роках Київським міжнародним інститутом соціології, 68% респондентів погодилися, що майже всі їхні знайомі, які мають дітей, принаймні інколи у виховних цілях можуть дати неслухняній дитині ляпас по сідницях.

Тож сьогодні ми хочемо поговорити з вами про шкоду, яку завдає дітям подібне виховання.

## Які наслідки має фізичне насилля для здоров’я дітей?

![Чому не можна бити дітей? - Learning.ua](https://learning.ua/content/newsimg/1351.jpg)

Насправді насилля не лише не допомагає виховувати дітей, а й шкодить їхньому психічному здоров’ю, погіршує стосунки з батьками, збільшує ризик виникнення багатьох хвороб. Ляснувши дитину по сідницях, ми, звісно, можемо досягти послуху дуже швидко, без вмовлянь та пояснень. Але якщо поглянути на це ляскання в довготривалій перспективі, то виявиться, що воно викликає **необоротні зміни** і може зіпсувати дитині життя.

Перерахуємо основні негативні наслідки фізичного насилля над дітьми:

### 1) Погіршення інтелекту

Численні дослідження європейських та американських науковців, у яких брали участь загалом близько 200 тисяч дітей, підтверджують, що діти, які зазнавали тілесних покарань (навіть якщо це були лише ляпаси і запотиличники), мають знижені показники інтелектуальної діяльності. Такі діти **гірше запам’ятовують нову інформацію** і мають труднощі під час вирішення творчих завдань. Вони бояться помилитися, а, отже, пробувати нове і розвивати свої вміння.

- «Cтрах взагалі блокує інтелектуальну діяльність і пам’ять. Тому, коли ми б’ємо наших дітей (особливо, якщо ми б’ємо їх за оцінки, погану успішність, погану поведінку), ми не те, що не вирішуємо проблему, **ми її посилюємо**. Тому що в дітей автоматично знижується здатність сприймати інформацію, вчитися і щось запам’ятовувати», — [пояснює](https://youtu.be/XKU0wIimwVw) дитячий і сімейний психолог Олена Данилюк у своєму блозі на YouTube-каналі «Family is».

В майбутньому таким дітям буде **набагато складніше досягти високих результатів** у професійній діяльності.

### 2) Втрата довіри до батьків і світу

У ранньому дитинстві формується базова довіра до світу, яка виникає від відчуття, що дорослий завжди поруч, завжди допоможе. Пізніше вона стає фундаментом для взаємодії із зовнішнім світом. Однак фізичне насилля і залякування з боку найближчих людей дуже сильно підриває базову довіру. Адже в ці моменти дитина втрачає в особі батьків **джерело підтримки та безпеки**.

- «Ми знаємо, що батьки з народження забезпечують дитині безпеку, оскільки до певного віку власне і є цими „кордонами безпеки“. А якщо вони стають джерелом небезпеки, то і **світ для маленької людини стає джерелом травматизації**. Перші кордони дитини — це спочатку її тіло, ставлення до тіла, до потреб, до її простору, речей, особистості, емоцій. Далі — кордони квартири. Потім — соціальні кордони. І якщо ці кордони порушують ті, кому вона з самого початку довіряє, хто відповідає за їхнє збереження, то сприйняття світу як такого спотворюється і надалі не може бути безпечним», — [пояснює](https://promum.com.ua/uk/pro-mama/esli-roditeli-schastlivy-i-adekvatny-mogut-spravitsa-so-slozhnostyami-bez-nakasaniya/) дитячий і сімейний психолог **Світлана Ройз**.

Сімейний психолог **Людмила Петрановська** у своїй книзі «Тайная опора» порівнює процес втрати прихильності до батьків **з розриванням канату**. Так, з кожним ударом і окриком відбувається руйнування прихильності. Одна з ниток у канаті рветься. Від образу батька (матері) як джерела захисту і турботи, відривається невеликий шматочок.

- «У прихильності великий запас міцності, за один раз нічого не трапиться. І за п’ять. І за десять. А за скільки трапиться — ніхто не знає. Ніхто не може порахувати, скільки разів саме вашій дитині вистачить таких випадків, коли заради миттєвого послуху ви **вийшли з ролі того, хто захищає і дбає**, і почали бити, кричати, погрожувати, залишати».

### 3) Збільшення агресії або формування позиції жертви

Агресія провокує агресію. Діти будуть користуватися тим, що в них вклали дорослі. Застосовуючи до дитини фізичні покарання, ми **показуємо їй, що бити людей можна** (особливо тих, хто слабший і менший) і навчаємо, що будь-яку проблему можна вирішити силою. І пояснити потім дітям, що не можна ображати дітей на майданчику або молодшого братика чи сестричку, буде набагато складніше.

- Дослідження підтверджують, що ті, хто зазнавали фізичного насильства у дитинстві, **частіше застосовують його в дорослому віці** щодо своїх дітей та близьких людей. Крім того, вони частіше виправдовують фізичне насильство як міру покарання та вважають його нормою.

З іншого боку, в дитини, яку б’ють або принижують, є великий ризик засвоїти поведінку жертви. Адже батьки демонструють їй певну «норму» — що сильний має право підкорити слабшого. І **дитина починає думати, що з нею так можна, що вона заслуговує на це**. Такі діти звикають не чинити опір і не казати «ні», тому що просто фізично не можуть протистояти батькам. Відповідно, в дорослому житті їм буде дуже важко відстоювати свою думку, захищати себе чи протистояти несправедливості.

### 4) Низька самооцінка, відсутність любові до себе

![Чому не можна бити дітей? - Learning.ua](https://learning.ua/content/newsimg/1352.jpg)

Коли дитину б’ють, крім болю, вона відчуває переляк, розчарування, приниження. Якщо її б’є той, хто повинен її захищати, в неї виникає питання: **«Що зі мною не так?»**.

- Психотерапевт Віталіна Скворцова-Охрицька стверджує, що **діти не перестають любити батьків**, які їх б’ють. Вони перестають любити себе, адже їм складно поєднати в образі найближчої людини любов і побиття.

В результаті діти перестають цінувати і поважати себе, у них формується низька самооцінка. Такі діти часто «закриваються» в собі, в них пригнічується розвиток творчих здібностей, ініціативності та лідерських якостей.

### 5) Викривлення уявлень про кордони тіла

Будь-яка фізична дія — разовий ляпас чи тривале биття ременем — це грубе порушення особистісних кордонів людини. Як наслідок, у дітей, яких батьки б’ють «у виховних цілях», не зможе сформуватися **вміння захищати і відстоювати власні кордони** в дорослому віці. Крім того, їм буде дуже складно розпізнавати і поважати кордони інших людей.

Дитина має розуміти, що її **тіло є недоторканним**. І це розуміння має сформуватися в родині. Порушуючи тілесні кордони дитини, ми робимо вклад у сприймання нею фізичного насильства як норми в її майбутніх відносинах з іншими людьми.

### 6) Формування невпевненості в собі

- «Чи може бути впевненою в собі дитина, яка систематично відчуває приниження? Чи сформується в такої дитини уявлення про себе, як про гідну людину, яка не хоче знущатися з інших? Чи сформується в дівчинки розуміння, що вона **не має бути зручною**, не має боятися, що вона зробила щось не так? Яка ймовірність того, що така людина буде вважати, що гідна в житті хорошої посади, чогось кращого просто так? \[...\]» - запитує в батьків Олена Данилюк.

Вона відзначає, що дуже часто люди, яких били, навіть коли досягають певних висот, вважають, що для того, аби виправдати це все, вони мають **вимагати від себе по максимуму**. І виснажують себе до знемоги. А це призводить до психічних, психоневрологічних, серцево-судинних хвороб, формування залежності та розладів харчової поведінки.

### 7) Психологічна травма і поява комплексів

Насильство спотворює сприйняття дитиною зовнішньої і внутрішньої реальності, травмує особистість. Діти, які зазнали насильства, в дорослому віці більше схильні до **депресій, скоєння суїцидальних спроб, алкоголізму** та вживання наркотиків.

- «У дитини починають розвиватися комплекси — провини, неповноцінності, заздрості до інших дітей, у яких хороші батьки, комплекс нелюбої і небажаної дитини. Далі — тривожний синдром, стрес, невроз. Дитина стає наляканою, смикається, гризе нігті, розчісує шкіру, раптом починається енурез, далі він (вона) замикається в собі. Мріє вирости і втекти, помститися», — [пояснює](https://changeonelife.ua/ua/news/chomu-ne-mozhna-biti-ditej-yakcsho-vi-hochete-buti) психолог-консультант UNICEF Марія Проніна.

### 8) Втрата батьківського авторитету

Фізичні покарання аж ніяк не зміцнюють авторитет, як думають деякі батьки. Навпаки, вони знецінюють батьківську фігуру в очах дитини. У стосунках з батьками зникає такі важливі компоненти, як повага і довіра. І залишається лишь **страх покарання**.

### 9) Блокування емоцій і нездатність довіряти своїм почуттям

Дитина, яку б’ють батьки, потрапляє у своєрідну пастку. З одного боку, вона любить батьків, з іншого — відчуває злість, боїться і ображається на тих, хто робить їй боляче. Найчастіше **злість блокується**, а згодом блокуються і інші почуття. Така дитина виростає в дорослого, який **не усвідомлює своїх почуттів**, не може їх адекватно виражати і не вміє відокремлювати власні проекції від реальності.

Ми не можемо передбачити, як саме на дитину вплинуть наші покарання, який з перерахованих нами наслідків проявиться у неї. Кожна дитина особлива, в кожної — різна чутливість психіки. Тому нагадуємо: навіть разове побиття дитини може стати для неї величезною травмою, від наслідків якої вона страждатиме в дорослому віці.

Пам’ятайте: **за жодну свою дію дитина не заслуговує фізичного чи психологічного приниження**. І немає ніяких причин, які б виправдовували те, що ви можете вдарити дитину. Є більш ефективні методи виховання. Які саме? Будемо розбиратися в наших наступних матеріалах.