> ## Content Index
> Fetch the complete content index at: https://learning.ua/blog/llms.txt
> Use this file to discover other available public pages before exploring further.

# Чим годують школярів у різних країнах світу?
- URL: https://learning.ua/blog/chym-hoduiut-shkoliariv-u-riznykh-krainakh-svitu/
- Published: 2018-11-27T10:49:46.000Z
- Updated: 2025-08-29T05:06:41.000Z
- Author: Марина Корольчук
- Tags: здоров'я дітей, досвід, харчування, школа, діти, #Import 2025-12-02 22:55, #Import 2025-12-04 23:52, #Import 2025-12-05 00:04, #Import 2025-12-05 00:11, #Import 2025-12-05 00:45, #Import 2025-12-05 03:38, #Import 2025-12-08 09:37

Борщ, картопляне пюре зі смаженою котлетою та салат з капусти — ось **стандартний обід українського школяра**. Зазвичай протягом дня діти ще перехоплюють щось у буфеті: булочки, чіпси, сухарики, газовану воду або пакетовані соки.

А чим годують учнів **за кордоном**? В яких країнах взагалі **не передбачено шкільного харчування**? Та **як реформує меню** в українських школах переможець п’ятого сезону кулінарного шоу «МайстерШеф» **Євген Клопотенко?**

Давайте з’ясовувати разом.

**Що їдять школярі в Італії?**

Харчуванню в італійських навчальних закладах приділяють дуже багато уваги. Обід учнів — це **знайомство з місцевими кулінарними традиціями** й виховання культури харчування змалечку. З 2010 року уряд зобов’язав школи годувати дітей **переважно місцевими та органічними продуктами**. Так, у Римі вони становлять 70% шкільного харчування.

У більшості італійських шкіл у першу половину дня передбачено **перерву на «меренду»** (другий сніданок). Його діти можуть приносити з дому або купувати в школі.

Варто зазначити, що в шкільних їдальнях Італії **меню є сезонним** і набір продуктів **постійно оновлюється**.

**Щоденний ланч** — це паста, рис або суп, основна страва (м’ясо, риба, яйця чи сир), два чи більше варіанти **сезонних овочів і багато фруктів** (які в українських державних школах часто взагалі відсутні). М’ясо з’являється в меню всього пару разів на тиждень, невеликими порціями. В якості **десерту або перекусу** часто подають хліб з шоколадною пастою або кілька цукерок, тістечок. А от **чіпси, картопля фрі та смажена курка — заборонені.**

 Значна кількість **мучних виробів та солодощів** у шкільному меню, ймовірно, є причиною того, що зараз в Італії **відсоток дітей з надмірною вагою** є досить високим.

Важливо відзначити, що їжа для школярів готується на **централізованій міській кухні** або на місці — страви мають бути **свіжо приготовленими** (заморожені продукти є недопустимими).

![Чим годують школярів у різних країнах світу на learning.ua](https://learning.ua/content/newsimg/578.png)

**Як організоване харчування учнів у Японії?**

Шкільні обіди для японців — **частина освітньої програми,** де діти вчаться самостійності й відповідальності.

Учні початкової школи **обідають у своїх класах,** де вони дізнаються про правильне харчування та про історію й культуру японської кухні.

Для цього **спеціально накривають стіл**, а школярі одягають перед обідом білі халати. Дітей вчать допомагати один одному, прибирати після їжі та **викидати сміття в кошики для переробки.** Тож обід в японських школах триває **45 хвилин.**

Він обов’язково **має складатися** з гарячого супу, рису, страви з м’яса, салату й молока. Усі діти отримують **однакові страви.**

Якщо дитина не поїла, може залишитися голодною: в японських школах **немає торгових автоматів,** а в більшості шкіл **приносити їжу дозволено лише учням середніх і старших класів**, так як діють певні дієтичні обмеження.

Ще в 2005 році уряд Японії прийняв закон, за яким у школах мають **навчати дітей вибирати здорову їжу,** а через 2 роки — в навчальні заклади навіть почали **наймати викладачів із питань дієти** та харчування. Таке впровадження було досить успішним, і програма шкільних обідів стала сприяти **зниженню темпів ожиріння в країні**: наразі рівень дитячого ожиріння в Японії є одним із найнижчих у світі.

- Цікаво, що в **США й Австралії** програми здорового харчування не принесли бажаного результату: по-перше, **здорова їжа значно дорожча** (й не всі школи готові фінансово її забезпечити); по-друге, постачальники часто не дбають про **смакові властивості корисних страв**, і діти їх або не купують, або просто викидають. Тож їдальні в цих країнах змушені **відмовлятися від здорового харчування** або перебувають на межі **закриття через неокупність.**

**​ Чим харчуються учні Фінляндії?**

Фіни розглядають шкільне харчування як **інвестицію в майбутнє**, а їдальні вважають важливим **елементом соціалізації**.

**З 1948 року** кожен учень (як початкової, так і старшої школи) **обідає безкоштовно** (за рахунок податків батьків), а якщо залишається на додаткові заняття, то отримує й перекус.

 **До шкільного ланчу** входить гаряча страва з м’ясом, яйцями чи рибою, порції овочів, хлібу та напою (крім води обов’язково дають молоко). **Влада стежить** за тим, щоб страви були смачними, барвистими та поживними.

З кінця 1990-х років встановлено **основні пропорції:** овочі мають становити половину страви, білки й вуглеводи — по одній чверті тарілки.

Окрему увагу приділяють у фінських навчальних закладах **алергічним та релігійним особливостям** харчування. У багатьох їдальнях щодня подають вегетаріанські страви.

Також кожна школа включає **«food education» у навчальний процес:** учні їздять до фермерів, збирають чорницю й повністю занурюються в традиційну кулінарію.

Зазвичай у містах є **централізована кухня,** що готує для всіх шкіл і садочків. Їжу привозять у школу, розкладають у їдальні, а діти самі обирають, що взяти (так званий «шведський стіл»).

**В яких країнах не передбачено шкільного харчування?**

У багатьох школах **Канади**, особливо початкових (де навчаються діти до 12 років), **немає їдалень.** Батьки зобов’язані зібрати дитині **ланч-бокс** із обідом. Крім того, вони можуть **замовити перекуси** (хот-доги, бутерброди, фрукти) в організації, що займається їх доставкою до школи. Для трапези зазвичай виділяється невелика кімната або ж спортзал.

 **У Нідерландах також не буває шкільних гарячих обідів** — передбачається, що діти ходять обідати додому під час великої перерви. Також при школах діють невеликі **кафетерії**, де можна купити сендвічі, печиво, лимонад, сік, чай. Але до них зазвичай вишиковуються **довжелезні черги**, тож школярі, які не ходять на обід додому, або залишаються голодними, або беруть з собою ланч-бокси.

В **Австралії**, на сьогоднішній день, як зазначалося вище, більшість їдалень закриваються. Тож в багатьох школах є буфети, для яких готують **батьки-волонтери**. Зазвичай вони печуть кекси, пироги, роблять хот-доги, сендвічі. Їжу в таких буфетах потрібно **замовляти заздалегідь**, хоча, якщо дитина зголодніє, її обов’язково чимось нагодують. В Австралії це називають **«mother’s little helper».**

![Чим годують школярів у різних країнах світу на learning.ua](https://learning.ua/content/newsimg/577.jpg)

**Як в Україні збираються реформувати шкільне меню?**

Експерт МОЗ України з гігієни харчування **Олег Швець** рік тому [зазначав](http://nus.org.ua/articles/harchuvannya-u-shkilnyh-yidalnyah-shho-hoche-zminyty-moz/), що **близько 80%** дітей в нашій країні, яким пропонується шкільне харчування, **не хочуть ходити в їдальні**.

Тож **реформувати шкільне меню** в українських школах взявся кулінарний експерт, переможець п’ятого сезону телешоу «МайстерШеф» (2015) **Євген Клопотенко**, який вже два роки працює над вдосконаленням страв у шкільних їдальнях України.

Потреба в оновленні шкільного меню назріла вже давно, адже **чинний збірник рецептів** був виданий ще **1957 року**, й з того часу лише двічі незначно коригувався.

Разом із командою дієтологів та кулінарних експертів Євген створив **нову книгу рецептів для шкіл** (до якої увійшло близько 60 страв) та протягом **жовтня 2018 року** випробовував двотижневе меню в двох київських навчальних закладах.

 **Згідно з новим збірником,** кухарям пропонують **готувати страви з тих самих продуктів, що й раніше** (і за ту ж ціну), але **на новий лад.** Наприклад, **замість пюре** з котлетою — «Пастуший пиріг» (запечений фарш на подушці з картоплі), **буряк рекомендують не відварювати, а запікати** (так в ньому зберігається на 80% більше вітамінів), суп — готувати **без засмажки**, а **в салати — додавати соуси або ароматну олію** (підігіріту до 60 градусів олію з сухою м’ятою або цедрою апельсина — прим.ред.).

В інтерв’ю **«Сніданку з 1+1» Є.Клопотенко** [зазначає](https://1plus1.ua/snidanok-vyhidnij/novyny/evgen-klopotenko-vestime-kulinarnu-rubriku-u-snidanku-z-11): *«Я хочу, щоб у дітей було бажання їсти в шкільних їдальнях, щоб їм подобалася їжа, яку там готують, і вже з дитинства людина знала, що харчування може бути різноманітним і смачним».*

Тож зараз команда кулінарного експерта працює над розробкою **покрокової інструкції для інтеграції нового меню** у всіх українських школах, які захочуть його собі запровадити.

Проте, **чи стане смачна та корисна їжа у школах для наших дітей звичним раціоном**, а не рідкісним явищем, поки невідомо.

Звісно, асортимент страв шкільних обідів обумовлений **культурними особливостями країни та рівнем її економічного добробуту.** Та, як показує досвід інших держав, для організації якісного й здорового харчування **в школі необхідна співпраця** всіх учасників освітнього процесу: як органів місцевої влади, закладів освіти, так і батьків.

Тож МОН України **закликає цікавитися** інформацією про забезпечення дітей шкільними обідами, й, у разі необхідності, звертатися до адміністрації школи й органів місцевої влади, аби учні кожного дня мали **збалансований раціон**, що відповідає державним стандартам та рекомендаціям здорового харчування.