> ## Content Index
> Fetch the complete content index at: https://learning.ua/blog/llms.txt
> Use this file to discover other available public pages before exploring further.

# Літні спостереження: відповіді на питання чомусиків
- URL: https://learning.ua/blog/litni-sposterezhennia-vidpovidi-na-pytannia-chomusykiv/
- Published: 2021-07-23T14:17:17.000Z
- Updated: 2025-07-16T22:15:57.000Z
- Author: Марина Корольчук
- Tags: Інші корисні матерали, наблюдения, слезы, комары, пчелы, почемучки, вопросы, прогулянки, спостереження, сльози, цибуля, водяна пара, хмари, кусають, комарі, солоне, бджоли, запитання, відповіді, море, малюки, #Import 2025-12-02 22:55, #Import 2025-12-04 23:52, #Import 2025-12-05 00:04, #Import 2025-12-05 00:11, #Import 2025-12-05 00:45, #Import 2025-12-05 03:38, #Import 2025-12-08 09:37

Так швидко промайнула половина літа. Ось уже й спекотний липень перейшов за середину. Для дітей літо — це пора відкриттів і захопливих пригод. Кожного дня вони досліджують світ, засипаючи нас **численними «Чому?», «Як?» і «Навіщо?»**.

Тому в сьогоднішній статті ми вирішили знайти наукові відповіді на найбільш поширені питання дітей під час літніх спостережень, аби їхній пізнавальний інтерес не зникав, а ви — не губилися у відповідях.

Отож, 5 цікавих питань від чомусиків і відповіді на них:

### 1\. Чому комарі деяких людей кусають частіше, ніж інших?

![Літні спостереження: відповіді на питання чомусиків - Learning.ua](https://learning.ua/content/newsimg/1519.jpg)

Ох, якими дошкульними бувають ці комахи. Цьогоріч в Україні внаслідок дощових травня та червня кількість комарів значно зросла й вечорами на вулиці мало кому вдавалося вберегтися від їхніх укусів. Ситуація погіршувалася у сосновому лісі чи біля водойм.

Чим же приваблює людська кров комах? Насправді, не всім комарам потрібна кров людей. ЇЇ **споживають лише жіночі особини** (самки), тоді як самці усіх видів комарів харчуються нектаром квіткових рослин. А кров хребетних (ссавців, птахів, рептилій та амфібій) необхідна самкам для відкладання яєць.

- Відзначимо, що існують види комарів, самки і самці яких ніколи не п’ють кров.

Як самки комарів знаходять людей у темряві? Вони орієнтуються на **невидимі сліди, що залишає людина**:

- вуглекислий газ, який ми видихаємо;
- теплове випромінювання;
- запах молочної кислоти, що міститься в поті.

Так, коли ми видихаємо, вуглекислий газ з наших легень не відразу змішується з повітрям. Певний час він простягається шлейфом, за якими слідують комарі.

- «Комарі починають орієнтуватися на вуглекислий газ і летіти проти вітру, оскільки вони відчувають більш високі концентрації CO2, ніж зазвичай у повітрі», — [пояснює](https://www.livescience.com/65758-why-mosquitoes-target-certain-people.html) Йооп ван Лун, ентомолог з Університету Вагенінген в Нідерландах.

Тобто людина **під час виконання важкої фізичної роботи чи занять спортом** стає більш помітною для комарів, тому що частіше дихає і виділяє більшу кількість вуглекислого газу.

Однак науковці стверджують, що найважливішим фактором, який впливає на вибір комарами тієї чи іншої людини, є **хімічні сполуки, які виробляються колоніями бактерій**, що живуть на нашій шкірі.

- «Бактерії перетворюють секрети наших потових залоз на леткі сполуки, які потрапляють через повітря до нюхової системи на голові комарів», — зазначає ентомолог.

За його словами, ці хімічні сполуки є складними, вони налічують більше 300 різних елементів. Цікаво, що **кожна людина має власну їх комбінацію**, яка залежить від генетичної мінливості та навколишнього середовища. І саме ці незначні відмінності запахів людей, спричинені унікальною мікрофлорою шкіри, і визначають суттєві відмінності в тому, скільки укусів людина отримує.

- Цікаво, що склад мікробних колоній на шкірі людини може змінюватися з часом. Зокрема, він стає іншим, коли людина хворіє.

### 2\. Як бджоли роблять мед?

![Літні спостереження: відповіді на питання чомусиків - Learning.ua](https://learning.ua/content/newsimg/1520.jpg)

Бджолина сім’я розділяє між собою обов’язки по видобутку меду. Так, частина робочих бджіл працює у вулику, частина — летить за нектаром медоносних рослин. Нектар — це багатий цукрами сік рослини, з якого й виробляється мед. Уявіть: для виробництва 100 г меду **бджола має облетіти 1 млн квіток**.

Наведемо основні етапи, необхідні бджолам для продукування меду:

**1) Пошук медоносних рослин**  
Пошуками джерел нектару та пилку займаються бджоли-розвідниці — особлива група робочих бджіл середнього віку. Літають бджоли зазвичай в радіусі 2-3 км від вулика. Швидкість їхнього польоту становить 65 км/год з порожнім волом (резервуаром для меду) і 38-40 км/год — з наповненим.

Відстань до квіткової галявини і напрямок до неї бджоли-розвідниці повідомляють бджолам у вулику за допомогою **особливого «танцю»** (спеціальних рухів тіла). А от про розміри медоносного джерела свідчить об’єм нектару, яким розвідниця ділиться з іншими бджолами.

- Чим більшою є квіткова галявина, тим більший обсяг зразка нектару набирає бджола-розвідниця.

**2) Збір нектару**

Збирають нектар медоносні бджоли за допомогою **хоботка** — згорнутої в трубочку нижньої частини ротової порожнини, що має довжину 5-8 мм. З хоботка нектар потрапляє у воло — спеціальний резервуар для збору й обробки нектару. Медове воло є розширенням нижньої частини стравоходу бджоли.

- Цікаво, що в нього може поміститися майже стільки сировини, скільки важить сама комаха.

Для наповнення медового вола бджола має **облетіти близько 1500 квіток**.

**3) Переробка**  
Повертаючись з нектаром у вулик, бджоли-збиральниці віддають його бджолам-приймальницям. Ті висмоктують його своїми хоботками з рота бджіл- збиральниць у своє медове воло. Після цього настає тривалий процес обробки: бджола багато разів (120-240) випускає нектар із вола на кінчик хоботка і вбирає назад. Цей процес триває близько 30 хвилин.

Завдяки цій обробці нектар **змішується з слиною бджоли**, збагачується ферментами, які розщеплюють сахарозу, і знезаражуючими речовинами. Це робить мед легкозасвоюваним та захищає його від псування бактеріями.

**4) Регулювання вологості**  
Оброблений нектар бджоли розкладають в стільники, заповнюючи кожну воскову клітинку на третину (для кращого випаровування).

- Стільники — це листи, утворені шестигранними восковими призматичними чашечками-клітинками, розташованими по обидва боки спільної середньої стінки.

Щоб прискорити випаровування нектару, бджоли **обдувають стільники крилами, наче вентилятор**. Мед стає густішим, потім переноситься з нижніх осередків у верхні і зріє до шести днів.

У результаті складної роботи щодо перетворення нектару змінюється хімічний склад зрілого продукту, його густина (зрілий мед містить лише 18-20% води, тоді як нектар — 50-80%). У результаті він стає легко засвоюваним і придатним для тривалого зберігання.

**5) Зберігання**  
Після дозрівання мед в осередках запечатується воском, який виробляється восковими залозами бджоли. В такому вигляді він може зберігатися кілька років.

- За твердженням дослідників, мед, що зберігається в стільниках, — **абсолютно стерильний продукт**, адже бджоли постійно займаються чисткою вулика.

Саме запечатування воскових клітинок є сигналом для бджолярів розпочинати відкачку зрілого меду. Адже незапечатаний мед має не тільки підвищену водність, а й має багато нерозщепленої сахарози, що знижує його якість. В **недозрілому стані він скисає, зброджується**, тому зберігатися не може.

- Відомо, що один заповнений стільник у стандартних рамках (43,5×30 см) може містити до 4 кг меду.

### 3\. Чому ми плачемо від цибулі?

Цибуля починає виділяти сльозогінні речовини лише після того, як ми пошкодимо її тканини. Тобто тоді, коли почнемо різати її або кусати. Адже цими діями ми **порушуємо цілісність клітин**, і ті речовини (ферменти й амінокислоти), які зазвичай всередині клітини є відділеними одна від одної, починають взаємодіяти між собою. Сполуки змішуються, й запускається хімічна реакція, у результаті якої утворюється летка речовина, що містить сірку, — подразнюючий газ.

- Науковці припускають, що виділення цієї речовини, яке супроводжується різким специфічним запахом, є **природним захистом цибулі**, який допомагає їй відлякувати шкідників.

При з’єднанні з водою або слізною рідиною ця газоподібна речовина утворює сірчану кислоту, яка й подразнює наші очі. У свою чергу **сльози є захисною реакцією організму людини**, який намагається змити чужорідну речовину зі слизових оболонок очей. Тобто чим більше ми плачемо, тим більше сірчаної кислоти виділяється від взаємодії зі сполуками цибулі. А чим більше вона виділяється, тим більше сліз потрібно, щоб вимити її з очей.

- Варто зауважити, що кількість сірчаної кислоти є настільки малою, що серйозної шкоди нашим очам вона не може завдати, і організм здатний самостійно впоратися з її виведенням.

Дослідники наводять кілька **порад, які можуть запобігти сльозотечі** під час нарізання цибулі. Це:

- охолодження цибулі в морозильній камері протягом 10-15 хв перед нарізанням, оскільки низька температура уповільнює швидкість хімічної реакції;
- змочування ножа у воді, що допоможе розчинити летку сполуку й вона не буде потрапляти в повітря;
- замочування цибулі у воді на 30 хвилин.

Цікаво, що деякі дослідники намагалися вивести сорт цибулі, який не викликатиме сліз. Однак виведені цибулини не мали характерного смаку і запаху цибулі.

### 4\. Чому море солоне?

![Літні спостереження: відповіді на питання чомусиків - Learning.ua](https://learning.ua/content/newsimg/1521.jpg)

Наразі дослідники дійшли висновку, що солоною морську воду роблять **два фактори**:

- розчинені солі з гірських порід, які річки несуть у море;
- гідротермальні рідини, які надходять з отворів у морському дні.

Розповімо про них детальніше.

1) Дослідники схильні вважати, що **гірські породи** є основним джерелом солей, розчинених у морській воді. Дощова вода, потрапляючи на сушу, за рахунок того, що є слабкокислою, може розмивати гірські породи. Вона розчиняє невелику кількість мінеральних солей, які потім річки переносять у море. Коли сонце нагріває море, вода з нього випаровується, а от сіль залишається.

- Певна кількість розчинених солей використовується морськими організмами (водоростями, коралами, молюсками та ракоподібними) і виводиться з води. Інші — осідають на дні моря.

2) **Підводні вулкани та гідротермічні отвори** на морському дні також можуть вивільнити солі в море. Так, оскільки дно моря вкрите осадовими породами, вода просочуючись в тріщини морського дна, збагачується неорганічними речовинами. В надрах Землі вона нагрівається до високої температури і під дією тиску виривається на поверхню разом з розчиненими в ній мінералами. Ці підводні гейзери значно підвищують солоність морської води.

- Певна кількість солі у море надходить також під час виверження підводних вулканів. Вони викидають в море розжарені гірські породи, з яких вивільняється чимало неорганічних речовин (в тому числі, сіль).

До слова, **концентрація солі в морській воді (солоність) неоднакова** в різних частинах світу. Вона змінюється залежно від температури, випаровування та опадів. Так, поблизу екватора, де температура вища, відбувається більше випаровування, тому морська вода є більш солоною. А біля полюсів танення льоду та дощі розріджують морську воду, роблячи її менш солоною. Наведемо показники солоності деяких морів:

- Азовське море — 11 ‰ (г/кг);
- Чорне море 18 ‰;
- Червоне море 41 ‰;
- Середземне море 39 ‰;
- Балтійське море 7 ‰.

### 5\. Як вода потрапляє у хмари?

«Хмари складаються з мільйонів крихітних частинок води. Іноді вони мають вигляд маленьких крапельок, іноді — дрібних кристалів льоду. Справді дивно, що ця вода повинна просто з’явитися в небі, хоча ми не бачимо, як вона піднімається туди, але пам’ятай: **якщо ти не можеш чогось побачити, це не означає, що його не існує»** — зазначає Ґавін Прето-Пінні, письменник і засновник «Суспільства визнання хмар» у книзі «Чи може бджола вжалити бджолу?».

Секрет у тому, що вода піднімається у повітря за допомогою випаровування — процесу перетворення рідини (води) на газ **(водяну пару)**. Водяна пара може утворитися з будь-якої води на нашій планеті: з річок, озер, морів і навіть калюж.

- Цікаво, що процес випаровування відбувається за будь-якої температури на відміну від кипіння.

Молекули водяної пари є **дуже-дуже дрібними**. До того ж вони розлітаються одна від одної, і стають для для нас невидимими. Підіймаючись вгору повітрям, вони охолоджуються і починають рухатися повільніше. Охолонувши до певної температури, молекули водяної пари стикаються одна з одною, **злипаються і перетворюються на краплинки**. Поступово у небі збирається достатня кількість крапель для появи хмаринки.

- «Тільки коли **тисячі мільйонів молекул води** злипаються, утворюючи крихітні краплі, ми отримуємо можливість побачити їх. Саме це, до речі, відбувається, коли в небі формується хмара», — відзначає Ґавін Прето-Пінні.

З часом ці краплинки падають з хмар у вигляді дощу, граду або снігу.

Ось такі цікаві відповіді ми підготували для ваших чомусиків.  
Бажаємо **веселих та пізнавальних прогулянок!**