> ## Content Index
> Fetch the complete content index at: https://learning.ua/blog/llms.txt
> Use this file to discover other available public pages before exploring further.

#  Різдвяні традиції та обряди українців
- URL: https://learning.ua/blog/rizdviani-tradytsii-ta-obriady-ukraintsiv/
- Published: 2019-01-05T11:03:17.000Z
- Updated: 2025-12-02T20:55:22.000Z
- Author: Марина Корольчук
- Tags: Освіта дітей шкільного віку, обряди, україна, різдво, родина, традиції, діти, #Import 2025-12-02 22:55, #Import 2025-12-04 23:52, #Import 2025-12-05 00:04, #Import 2025-12-05 00:11, #Import 2025-12-05 00:45, #Import 2025-12-05 03:38, #Import 2025-12-08 09:37

7 січня православний світ відзначатиме **свято Різдва Христового**. Це одне з головних християнських свят, що знаменує народження Ісуса Христа — Сина Божого та спасителя людства.

Українці здавна бережуть і шанують традиції Різдва, які в нашій країні значно відрізняються від європейських.

Чому на Святий вечір потрібно готувати **12 пісних страв**? Коли можна співати колядки та які **особливі обряди святкування** існують в різних **регіонах України**?

Давайте досліджувати разом.

![Різдвяні традиції та обряди українців на learning.ua](https://learning.ua/content/newsimg/638.jpg)

**Як українці відзначають Святвечір?**

За давньою традицією, різдвяне святкування починається ще ввечері **6 січня**. Вечір напередодні Різдва називається Святим або Навечір’ям Різдва Христового. У цей день всі члени родини мають бути вдома, допомагати один одному під час святкових приготувань.

За звичаєм до свят господині **ретельно прибирали в будинку,** вибілювали помешкання, застеляли нові або чисто випрані скатерки й рушники, намагалися підготувати новий одяг для всіх членів родини. Із воску власної пасіки люди **виготовляли святкові свічки**, приказуючи спеціальні замовляння й молитву.

А вдосвіта 6 січня господиня розпочинала приготування **дванадцяти страв,** що символізують дванадцять апостолів. Оскільки Різдву передує тривалий сорокаденний піст, всі страви Святої вечері мають бути пісними.

Головною різдвяною стравою є **кутя** — пшенична або ячмінна каша, змішана з родзинками, маком, медом і горіхами. Також на столі обов’язково має стояти узвар.

Важливим різдвяним обрядом на Святий вечір є **оформлення столу**. Традиційно його застеляють свіжим сіном або соломою, зверху насипають трохи зерна й покривають скатертиною. По кутках столу під скатертину кладуть по зубчику часнику, який буде оберігати сім’ю від хвороб та злих сил.

На почесному місці в домі повинен стояти **Дідух** — житній, пшеничний або вівсяний сніп, який символізує урожай та добробут, і є оберегом роду. Традиція ставити дідух на Святу вечерю тягнеться ще з часів язичництва, хоча в сучасній Україні вона збереглася тільки в західних областях України.

Сідати за святковий стіл необхідно **з появою першої зірки,** що символізує народження Ісуса. Святий Вечір традиційно розпочинається молитвою за здоров’я живих і упокій мертвих. Господар першим сідає за стіл, запалює різдвяну свічку й благословляє вечерю, після чого куштує кутю і роздає її родині.

Після куті вже можна переходити **до інших страв** — риби, грибів, борщу, вареників, тушкованої капусти, картоплі, узвару тощо. У різних регіонах України набір страв для Святої вечері є різним, але їхня кількість залишається сталою. Під час трапези за столом **ні в якому разі не можна лаятися та сперечатися.**

Різдвяні свята в Україні, за язичницькою традицією, пов’язані із **культом предків та вшануванням душ померлих.** Тож після Святої вечері українці залишають **по ложці кожної страви** для духів померлих родичів (в деяких регіонах взагалі не прибирають зі столу) або ставлять для них кутю на підвіконня.

**Яких традицій дотримуються українці в перший день Різдва?**

Вранці 7 січня люди радісно вітаються фразою «Христос народився!», а у відповідь чують — «Славімо його!». У цей день **прийнято ходити до церкви** на святкову молитву, а також в гості до родичів.

На відміну від Святвечора, під час різдвяних гостин **вже не обмежуються пісною їжею.** На стіл у цей день кладуть шинку, ковбасу, яйця, холодець тощо.

Обов’язковою різдвяною традицією є **колядування** — звичай, під час якого групи колядників піснями славлять господарів. Найчастіше в таких піснях звучать побажання щастя, здоров’я та достатку. По закінченню співу, господарі виносять колядникам солодощі або гроші.

Традиційно в Україні колядують діти, дорослі парубки та дівчата (в Галичині інколи ще й ґазди). А от **починають колядувати не в усіх місцевостях одночасно:**

- на **Покутті** діти ідуть колядувати вже на Святий Вечір;
- в **Слобідській Україні та на Гуцульщині** — в перший день Різдва, після того, як у церкві закінчиться Богослужіння;
- на **Західному Поділлі** — вранці на другий день свят.

Вважається, що **чим більше колядників відвідає оселю**, тим щедрішим буде для родини рік.

Давнім та унікальним різдвяним звичаєм є ходіння з **вертепом**, здебільшого поширене в Західній Україні.

Вертеп — це пересувний мініатюрний **ляльковий театр,** розміщений в спеціальному коробі (маленькому ящику), в якому показували вистави, розділені на дві частини. У першій — розігрувалися сцени, пов’язані з народженням Христа й біблійними персонажами. Друга (світська) — описувала історії з життя людей.

Неодмінний атрибут вертепу — **різдвяна зірка.** Її вважають символом радості, саме вона несе новину про народження Ісуса.

Варто зазначити, що традиції святкування Різдва в Україні не обмежуються статичним вертепом з ляльками. Великої популярності в нашій країні набув і **живий вертеп,** в якому ролі різних персонажів виконують живі люди.

![Різдвяні традиції та обряди українців на learning.ua](https://learning.ua/content/newsimg/639.jpg)

Ще однією традицією святкування Різдва в Україні є **ворожіння**. Вважалося, що в цей день воно найправдивіше, оскільки межі між світами живих і мертвих стають найбільш тонкими, і потойбічні сили проникають у людський світ, відкриваючи таємниці майбутнього.

Ворожінням займалися переважно дівчата. Вони ворожили на добрий врожай, погоду, багатство, а найбільше — на судженого та заміжжя.

Крім того, українці дотримуються давньої **традиції миритися в цей день**, пробачати один одному образи.

**Які особливості святкування Різдва існують в різних регіонах України?**

Існують певні традиції святкування, що відрізняються в різних регіонах України.

Так, у **гірських регіонах** переддень Різдва називають Корочуном. Така назва сформувалася під впливом Угорщини. Окрім традиційної куті тут **обов’язковою стравою є святковий калач**, який має також назву корочун (або ще крочун).

Цікавим фактом є те, що в **низинних районах Закарпаття куті не варять.** А роблять бобальки — кульки з тіста, які запікають, а потім ще тримають на пару. Коли вони готові, то їх посипають маком чи горішками. Саме з них і починається Свята вечеря.

На **Гуцульщині** (сучасні регіони Івано-Франківської, Чернівецької та Закарпатської областей) Святвечір в давнину розпочинався **дуже містично.** Господар зі старшим сином або дружиною брали хліб, ложку меду, кутю, ладан і свічку й обходили свою домівку тричі за сонцем. Після обряду обсипали територію довкола дому маком, а біля порога клали часник і сокиру. Це робилося для того, щоб **вберегти будинок від злих духів**.

На **Галичині** (сучасні регіони Львівської, Івано-Франківської та Тернопільської областей) перед Святим Вечором у дім **заносили плуг або ярмо.** Вважалося, що вони принесуть сім’ї щастя.

А в деяких районах **Львівщини** й досі плетуть **солом’яних павуків** і підвішують над входом або перед іконою. Вважалося: якщо жінка не має дітей, то вона має постояти під цими павучками. Тоді наступного року діти обов’язково з’являться.

На **Поліссі** (північні райони Волинської, Рівненської, Житомирської, Київської, Чернігівської та Сумської областей) **немає традиції ставити на стіл 12 страв.** А от кутю господині в основному готували з ячменю. Діти-поліщуки в давнину напередодні Святвечора обв’язували соломою стовбури груші, які вважалися символом садовини.

На **Буковині** (західна частина Чернівецької області) **за стіл сідають дуже рано**, щоб після Святого вечора діти не боялись ходити колядувати. Перед вечерею господар просить у молитві те, чого не вистачає сім’ї. А тарілку з-під першої страви, яку з’їли, колись перевертали, щоб квочки добре несли яйця.

На відміну від інших регіонів, на **Черкащині та Київщині** кутю на покуть відносили жінки. Після цього обряду хазяйка дому підходила до своїх діток і трохи скубала їх за чубчики із словами «Чуб-чуб». Це робилося для того, щоб квочки неслись, а курчата були чубатими.

![Різдвяні традиції та обряди українців на learning.ua](https://learning.ua/content/newsimg/637.jpg)

Кутю **в Східній Україні** варять **з рису.** А ще на столі тут обов’язково мають бути пироги (вареники).

На **Півдні України** досі збереглася традиція **відносити святу вечерю своїм хрещеним**. Зазвичай у кошику несуть трохи куті, калачі, цукерки. Ті, в свою чергу, дають діткам гроші й солодощі. Окрім того, раніше на Півдні України була ще й така різдвяна традиція: заможні люди відвідували притулки й робили подарунки бідним.

Звісно, зараз деякі традиції забулися та загубилися в часі. Хоча в багатьох регіонах і досі можна зустріти **особливий колорит українського святкування Різдва.**

І однією з найкращих традицій, якої досі дотримуються більшість українців на Різдво, є **проведення часу з родиною**. Тож не забувайте в цей день про своїх рідних, започатковуйте власні різдвяні традиції та насолоджуйтеся святом.