> ## Content Index
> Fetch the complete content index at: https://learning.ua/blog/llms.txt
> Use this file to discover other available public pages before exploring further.

# Травневі спостереження: відповідаємо на 6 запитань чомусиків
- URL: https://learning.ua/blog/travnevi-sposterezhennia-vidpovidaiemo-na-6-zapytan-chomusykiv/
- Published: 2020-05-15T09:01:25.000Z
- Updated: 2025-12-02T20:55:25.000Z
- Author: Марина Корольчук
- Tags: виховання дітей, запитання, відповіді, малюки, #Import 2025-12-02 22:55, #Import 2025-12-04 23:52, #Import 2025-12-05 00:04, #Import 2025-12-05 00:11, #Import 2025-12-05 00:45, #Import 2025-12-05 03:38, #Import 2025-12-08 09:37

Як же довго ми чекали можливості вдосталь гуляти! А дітвора — й поготів. Нам здається, вони встигли вже **засипати вас численними питаннями**, на кшталт: навіщо кульбабці парашутики, чому хрущі літають не кожного року, як утворюється веселка, чому небо синє... І це далеко не повний перелік їхніх «Чому?», «Як» і «Навіщо?».

Тож сьогодні ми вирішили знайти відповіді на найбільш поширені запитання діток під час **травневих прогулянок**, аби їхній пізнавальний інтерес не зникав, а ви — не губилися у відповідях.

Отож, 6 цікавих питань від чомусиків і відповіді на них:

### 1\. Навіщо жуку-сонечку точки на крильцях?

![6 цікавих питань від чомусиків і відповіді на них від Learning.ua](https://learning.ua/content/newsimg/1195.jpg)

Маленький червоний жучок з чорними точками знайомий кожному з дитинства. Він привертає увагу малечі своїм яскравим забарвленням, а також тим, що **не кусається і дозволяє** спокійно й довго його розглядати на долоньці.

Мабуть, під час таких спостережень ви вже помітили, що в сонечок буває різна кількість точок на спинці. Ми навіть зустрічали думку, що їхня кількість залежить від віку жука. Однак це не так: з віком у сонечок лише тьмяніє забарвлення, а **кількість точок — залишається стабільною**. А їх, до слова, в жука може бути від 2 до 28, і за ними легко можна визначити вид, до якого належить сонечко.

- Так, в Україні найчастіше зустрічаються **семикрапкові сонечка** з червоним забарвленням надкрилець і чорними точками на них. Трапляються також у нашій місцевості жуки з жовтими чи помаранчевими надкрильцями і точками білого кольору.

Але навіщо ж ці таємничі цятки жуку? Виявляється, таке контрастне забарвлення слугує **застереженням** для птахів та інших тварин-хижаків. Воно попереджає, що перед ними отруйна комаха. Адже в разі небезпеки сонечка можуть випускати з суглобів ніг спеціальну речовину, яка є смертельно небезпечною для багатьох представників фауни.

### 2\. Як утворюється веселка?

![6 цікавих питань від чомусиків і відповіді на них від Learning.ua](https://learning.ua/content/newsimg/1197.jpg)

Давайте спершу пригадаємо, коли цей кольоровий місточок з’являється на небі. Так, веселку на небі можна спостерігати тільки перед дощем або після нього. І лише в тому випадку, якщо **одночасно з дощем крізь хмари пробивається сонце**.

- Явище, коли дощ і сонце з’являються одночасно, в народі називають «сліпий дощ».

Що при цьому відбувається? Сонячні промені проходять через крапельки дощу. А кожна така крапелька працює як призма (многогранник). Вона **розкладає біле світло** сонця на його складові — промені **червоного, помаранчевого, жовтого, зеленого, блакитного, синього і фіолетового** кольору. Причому крапельки по-різному відображають світло різних кольорів, у результаті чого біле світло розкладається в різнокольорову смужку, яку називають спектром. Це явище описав відомий фізик **Ісаак Ньютон** близько трьохсот років тому.

- Цікаво, що сім кольорів, які ми назвали, це — основні кольори, які прийнято виділяти у веселці, але насправді **спектр — безперервний**, і кольори у веселці плавно переходять один в одного через безліч проміжних відтінків.

Для спостерігача на землі веселка зазвичай **виглядає як дуга** — частина кола, і чим вище знаходиться спостерігач, тим веселка виглядає повнішою. З гори або літака можна побачити й суцільне коло.

- Іноді можна побачити також ще одну, менш яскраву веселку навколо першої. Це — **вторинна веселка**, в якій світло відбивається в краплі два рази. У вторинній веселці «перевернутий» порядок кольорів — зовні знаходиться фіолетовий, а всередині — червоний.

Для того, щоб діти легко запам’ятали послідовність кольорів у веселці, можна запропонувати **мнемонічну формулу** — спеціальну фразу, перші літери кожного слова якої відповідають першим літерам назв кольорів. Наприклад:

- Чапля Осінь Жде Завзято, Буде Сани Фарбувати;
- Червоний Орел Живе За Байраком Серед Фіалок;
- Чарівниця Осінь Жар-птаху Закликає Бабин Сад Фарбувати.

### 3\. Чому небо блакитне?

![6 цікавих питань від чомусиків і відповіді на них від Learning.ua](https://learning.ua/content/newsimg/1198.jpg)

Справді, чому небо блакитне, якщо **це — також повітря**, яке ми бачимо навколо себе і яким ми дихаємо? Чому одне — безбарвне, а інше — блакитне? Виявляється, відповідь на це питання намагалися знайти багато вчених. І відшукали її не так давно — у **1899 році англійський фізик лорд Джон Релей** запропонував найкраще пояснення цього явища.

- На честь вченого, його й назвали релеївським розсіюванням світла.

Спробуємо пояснити це складне явище для дітей. Так, ми вже згадували з вами, коли говорили про веселку, що **сонце випромінює сліпуче біле світло**, утворене поєднанням кольорових променів. Потрапляючи на щось, воно може заломлюватись і розпадатися на 7 основних кольорів: червоний, помаранчевий, жовтий, зелений, блакитний, синій і фіолетовий.

Як же розпадається світло, що ми бачимо лише блакитний? Виявляється, саме повітря, яке оточує нас і нашу Землю, **здатне забарвлювати небо в блакитний колір**. Воно складається з великої кількості газів (кисню, азоту, вуглекислого газу). Частина сонячних променів проходить між молекулами газу, **наче через сито**, не стикаючись з ними, і без змін досягає поверхні Землі. Інша, більша частина, розлітається на всі боки і поглинається газовими молекулами.

А молекули повітря **дуже легко поглинають саме блакитне і синє світло**, і так само легко випромінюють його. Це світло розсіюється по всьому небу і ллється на нас з усіх боків з мільярдів молекул газів атмосфери. Тож нам здається, що все небо — блакитне.

Однак це відбувається вдень, коли сонце знаходиться високо над горизонтом. А от **ввечері, коли воно прямує до горизонту**, кут падіння сонячних променів зменшується, і їм доводиться проходити через більшу кількість повітря, щоб дістатися до наших очей. Через це блакитне і синє світло, яке має короткі хвилі, затримується в повітрі і не доходить до Землі.

- А хвилі помаранчевого і червоного кольорів — більш довгі — проходять цю відстань і стають видимими. Саме тому під час заходу сонця небо стає забарвленим у **червоні та помаранчеві відтінки**.

### 4\. Навіщо кульбабкам парашутики?

![6 цікавих питань від чомусиків і відповіді на них від Learning.ua](https://learning.ua/content/newsimg/1196.jpg)

Ой, зараз розповімо вам про ще одну **улюбленицю малечі** — сонячну весняну квіточку — кульбабку.

- Цікаво, що українська назва відображає кулясту форму квітки, а російська — **«одуванчик»** — нагадує, що її білий пух легко здмухнути. Англійці ж називають кульбабу **«dandеlion»**, що походить від французького «dent de lion» — «левовий зуб» — на який схожі гострі зубчасті листочки рослини.

Для розуміння перетворення жовтої кульбабки в білу пухнасту кульку спершу варто пояснити діткам її будову. Адже жовта голівка кульбаби — це **не одна квітка, а цілий кошик маленьких квіток**, зібраних разом (так зване суцвіття кошик). Цих квіточок може бути близько двохсот на одній рослині.

- До речі, спостерігаючи за суцвіттям кульбаби, можна дізнаватися, **котра година і яка буде погода**. Адже в ясний день кошики кульбаби відкриваються о шостій годині ранку і закриваються о третій дня. Якщо ж буде дощ або передбачається похмура та волога погода, кошики закриваються раніше, щоб не намокав пилок.

Але повернімося до парашутиків. Тоді, коли квіточки в кошику відцвітають, замість кожної з них з’являється **пухнастий парашутик на ніжці**.

- Письменниця **Олена Крижановська** [описує](http://kolosok.org.ua/wp-content/uploads/2016/08/kolosok%5F07%5F2012.pdf) їх так: «Кожна тоненька ніжка тримає темне довге зернятко — **насінину, яка незабаром вирушить у подорож**. Як високо вона злетить, як далеко впаде, залежить від вітру та її власного талану. Або й від людей, які зривають кульбабки та здмухують їхні насінини».

Тож, як ми бачимо, парашутики потрібні кульбабам для розмноження — так їхнє **насіння розселяється по околиці**. Приземляючись, загострений кінчик насінини встромляється між частинками ґрунту, а дощові краплини, потрапляючи на парашутик, ще глибше просувають його в землю. І навесні з нього проросте нова сонячна квіточка.

- Відзначимо, що подорожувати парашутики з насінням можуть на значні відстані — до **декількох сотень метрів** від материнської рослини. Але це відбувається лише **в ясну погоду**. А на ніч і під час дощу парашутики складаються в щільну трубочку.

### 5\. Чому бувають грози?

Травень часто приходить до нас з грозами. Тож цілком можливо, що дитина запитає вас про це **незвичне і страхітливе** погодне явище. Спробуємо пояснити його якомога простіше.

Як правило, гроза супроводжується **сильним проливним дощем, громом і блискавкою** (часом — шквалом і градом). Грозові хмари утворюються тоді, коли густе і холодне повітря піднімається над вологим і більш розрідженим.

- Найбільше їхньому утворенню сприяє спека. Саме тому найчастіше гроза спостерігається **влітку після задушливого дня**.

Ці темні й зловісні хмари, котрі несуть грозу, можуть підніматися на висоту шістнадцяти, а то й більше кілометрів. Нам знизу вони здаються спокійними, тож ми не підозрюємо, що **всередині них вирують вітри**. Вони несуть вологе повітря вгору, в холодні райони, і там утворюється дощ і частинки льоду.

Ці крижинки стикаються між собою, кришаться і заряджаються при цьому **електрикою**. Маленькі шматочки льоду залишаються нагорі хмари, а більші — не можуть втриматися там, тож падають вниз, де тепліше, і швидко тануть. І ось вже верхня частина хмари несе позитивний електричний заряд, а нижня — негативний, між ними проскакує іскра. Так спалахує блискавка!

- Крім того, електричні розряди можуть виникати між декількома хмарами або між хмарами і Землею.

Цей спалах миттєво **нагріває повітря навколо** (температура блискавки може досягати 30 000 градусів Цельсія), внаслідок чого воно розширюється — «вибухає». І цей вибух називається **громом**. А з’являється він з певною затримкою, тому що швидкість світла набагато вища швидкості звуку.

- Тому блискавку видно відразу, а грім ніби наздоганяє її.

Відзначимо, що щороку на землі буває до **15 мільйонів** гроз. Найчастіше вони виникають біля екватора (у Південній Америці і Африці), найрідше — на полюсах.

### 6\. Чому хрущі літають не кожного року?

Пам’ятаєте рядки Тараса Шевченка: «Садок вишневий коло хати, **хрущі над вишнями гудуть**...»? З травневими жуками, згаданими у вірші, знайомі майже всі дівчатка і хлопчики.

- Знаємо, що в дитинстві у багатьох навіть існувала **вечірня весняна розвага** — збиратися в групи й ловити повільних та гучних хрущів.

Але чи помічали ви, що в деякі роки жуків буває дуже багато, а в інші — **не зустріти й жодного**? Нам вдалося знайти пояснення цьому загадковому явищу. Справа в тому, що личинки, з яких виводяться хрущі, розвиваються **цілих 3 або 4 роки**. А тривалість життя хруща становить 4-5 років і складається з наступних фаз:

1) Стадія **яйця** (триває 30-40 днів).

2) Стадія **лялечки** (триває 30-60 днів).

3) Стадія **личинки** (в якій жуки перебувають близько 3, рідше 4 років).

Червоподібних личинок хруща можна зустріти в ґрунті, працюючи в саду, на клумбі чи городі. Їх у народі називають **«борозняками»**. Вони зовсім не схожі на дорослих хрущів, тому що пристосовані до життя в ґрунті. Всі ці роки вони живуть в старих пеньках і під корінням рослин, а на зимівлю — зариваються в землю на глибину 1-1,5 метра.

- Перший рік життя молоді личинки майже не шкідливі: вони харчуються **перегноєм і дрібними корінцями трав**. На друге літо вони починають поїдати більші корінці рослин. А найбільшої шкоди рослинам завдають трирічні личинки.

4) Стадія **імаго (дорослої особини)**, яка триває близько року.

Перезимувавши втретє, личинка перетворюється на лялечку, а через місяць-два — в жука. Проте ці **молоді жуки не вибираються на поверхню**, а залишаються в землі до наступної весни. З ґрунту хрущі вилітають в кінці квітня — початку травня: вони проривають тунель в землі і вибираються назовні.

- Дорослі особини також вважаються шкідниками, тому що **харчуються листям дерев** (берези, яблуні, сливи, клена, горобини, дуба).

Після запліднення й відкладання яєць **самка і самець гинуть**. Життєвий цикл хруща завершується.

Біологи відзначають, що не всі особини дотримуються такого чіткого циклу розвитку: тому щороку з ґрунту вилітає певна частина жуків. Однак **масовий їхній виліт можна точно спрогнозувати** — він відбувається через кожні три-чотири роки. А в проміжках між ними відбуваються «перерви», коли ми практично не зустрічаємо хрущів.

Ось такі **цікавинки** ми підготували сьогодні для дітвори. Сподіваємося, тепер дитячі питання про ці явища не захоплять вас зненацька.

Бажаємо **веселих і пізнавальних прогулянок!**