> ## Content Index
> Fetch the complete content index at: https://learning.ua/blog/llms.txt
> Use this file to discover other available public pages before exploring further.

# Великодні традиції в Україні
- URL: https://learning.ua/blog/velykodni-tradytsii-v-ukraini/
- Published: 2019-04-26T16:27:04.000Z
- Updated: 2025-07-16T22:09:37.000Z
- Author: Марина Корольчук
- Tags: Інші корисні матерали, великдень, свято, родина, традиції, діти, #Import 2025-12-02 22:55, #Import 2025-12-04 23:52, #Import 2025-12-05 00:04, #Import 2025-12-05 00:11, #Import 2025-12-05 00:45, #Import 2025-12-05 03:38, #Import 2025-12-08 09:37

Цієї неділі, 28 квітня, православні християни святкують **Великдень**. Це світле свято в пам’ять про диво воскресіння Сина Божого відзначається **християнами** всього світу протягом багатьох століть. Для українців Великдень — основне річне свято. Його традиції передаються з покоління в покоління, і багато з них виконуються і в наш час.

У сьогоднішній статті ми підготували матеріали про **походження** цього свята та головні **звичаї** Великодня.

**«Великдень» чи «Пасха»?**

Найпоширеніша назва свята Воскресіння в Україні — **Великдень**. За словами етнографа Наталії Громової, це слово **прийшло до нас з язичництва**, і раніше пов’язувалося з пробудженням природи, з початком засівання. Слово «Великдень» — великий день — означає **прихід весни, сонечка, всього найкращого, відродження** природи. Отже, Великдень, у своїй першооснові — це святкування воскресіння землі та природи до нового життя.

Слово «**Пасха**» походить від назви старозаповітного свята песах (**з івриту — «перехід»**), що святкували юдеї в пам’ять про звільнення від єгипетського полону. Тож для ізраїльтян це свято символізує перехід від рабства до свободи.

Зазначені свідчення підтверджують думку, що сучасне свято Великодня та пасхальні обряди, запозичені **в язичницьких та юдейських культах**, і, вже в оновленому вигляді, пов’язані з особою Ісуса Христа як **свято Воскресіння Христового**. Це — перехід від смерті до життя, звільнення нас від тягаря гріхів, це — перехід людини з рабства гріха, зла до свободи любові, добра.

- **Дата Великодня** щороку змінюється, але обчислюється завжди за одним правилом: це неділя після першого повного місяця, який настав після дня весняного рівнодення. Згідно з біблійськими писаннями, саме в цей день Ісус Христос воскрес після страти.

Сьогодні свято Великодня в Україні символізує також **загальне відродження та оновлення світу**. Адже в пам’яті українців збереглося багато звичаїв та обрядів, котрі здійснюються й досі, проте не мають прямого зв’язку з християнством.

**Які народні звичаї пов’язують з Великоднем?**

Неможливо уявити український Великдень без **писанок**, неповторні орнаменти та розмаїття кольорів яких зачаровують око. Практично в усіх народів світу яйце шанувалося здавна і стало **символом життя та народження**, оскільки в ньому закладено життя як таке.

- На яйцях нотували всі символи, що були важливими для людей у різні періоди, які вважалися **оберегами**: сонце, місяць, зірки, вогонь, вода, земля тощо. Звичайно, що в ті часи, коли люди тільки починали робити писанки, вони не були такими довершеними, як сьогодні: це були елементарні зображення предметів, явищ, узорів, а вже з роками розписування великодніх яєць стало **мистецтвом**.

Поруч із писанками неодмінним атрибутом Великодніх свят у наших предків були **гаївки** — народні пісні із закликанням весни. Їх виконували діти й незаміжні дівчата. За словами етнографів, ця традиція також прийшла до нас з часів язичництва.

![Великодні традиції в Україні на learning.ua](https://learning.ua/content/newsimg/756.jpg)

У великодньому циклі свят є ще **великодні ігри,** яких налічують величезну кількість. Під час цих ігор молодь будувала різноманітні вежі, каталася на гойдалках, водила хороводи та катала яйця. Деякі ігри були суто розважальними, інші — демонстрували чоловічу силу та витримку, а більшість ігор мала характер залицяння. Проте всі вони так чи інакше щось **символізували**: наприклад, якщо комусь вдалося збудувати високу вежу, це означало, що пшениця цього року обов’язково вродить, бо буде така ж висока, як вежа. А ось **биттям писанок** люди, ймовірно, хотіли прискорити появу нового життя, а молодь мірялася, в кого писанка гарніша та міцніша.

У Західній Україні існує звичай **обливання водою** у перший понеділок після Великодня. Найчастіше в обливаннях брала участь молодь — хлопці та дівчата. З одного боку, обливання символізували весняне очищення, з іншого — люди вірили, що вода додасть їм сил та здоров’я.

- Якщо на обливаний понеділок дівчину не облили, це означало, що в селі її не шанують та не поважають. Натомість думали, що хлопець, який нікого не облив, точно цьогоріч не знайде собі дружину. В етнологічній літературі є згадки й про те, що дівчата у відповідь на обливання дарували хлопцям писанки, а ті хизувалися ними на все село: чим більше писанок у хлопця стояло на подвір’ї, то більше поваги він заслуговував. До речі, звичай святкувати обливаний понеділок існує ще **в Польщі та Словаччині.**

**Як наші предки готувалися до Великодня?**

Протягом останнього тижня посту потрібно було ретельно підготувати господу та родину до самого дійства. В Україні цей тиждень називають **Страсним**, адже впродовж нього згадуються «Страсті» Христа, **останні події перед його розп’яттям.**

- «У **Чистий четвер** ми згадуємо Тайну вечерю та Причастя Тіла і Крові Христових, читаємо 12 уривків з Євангелія про Страсті Христові, в п’ятницю виноситься Плащаниця, і ми згадуємо розп’яття і смерть Спасителя. **Страсна п’ятниця** — це найсуворіший постовий день річного кола богослужінь, в п’ятницю віруючі дотримуються суворого посту. Протягом цього дня потрібно побувати на богослужінні. **Субота** — це день спокою, перехід від Страстей Христових до Світлого Христового Воскресіння. Цей перехід виявляється навіть зовнішньо: священнослужителі під час богослужіння зранку переодягаються із чорних постових одеж у білі святкові одежі» — зазначає **архієпископ Чернігівський та Ніжинський Євстратій.**

**​** В різних куточках України існують згадки про те, що люди у другу половину тижня, від вечора четверга і до неділі, могли **взагалі не споживати їжі.** Зазвичай, цього дотримувалися особливо віруючі люди, оскільки вони вважали це своєрідною пожертвою Богові.

З давніх-давен з вівторка українці починали готувати **святковий одяг,** продумували, які продукти потрібні будуть для приготування великодніх страв. У Страсну середу затівали генеральне **прибирання**, яке тривало й наступного дня. У Чистий четвер купалися до світанку, прали, приводили будинок у порядок, **готували паски та крашанки**. Під час Страсної п’ятниці **дотримувалися суворого посту і проводили її в молитвах і спогадах про земні страждання Сина Божого.** У суботу ввечері починається **всенічна служба,** на яку беруть кошики з продуктами для освячення.

![Великодні традиції в Україні на learning.ua](https://learning.ua/content/newsimg/757.jpg)

**Що кладуть до великоднього кошика для освячення?**

Великодні частування — улюблені ласощі і дорослих, і дітей. Традиційно, в святкову корзину кладуть **здобні паски, сирну паску, яйця, масло, шинку, ковбасу, сир, хрін, сіль.** Ще випікали багато солодощів, але їх не святили, так само як не брали до церкви ні вино, ні горілку.

Примітно, що кожен з елементів свята символічний:

- Сирна паска повинна мати форму **пірамідки**. Це символ гори Голгофи, на якій розіп’яли Христа.
- **Паски зі здобного тіста** символізують життя Христа серед людей. Вважається, що паска довгий час не черствіє. Тому за старих часів його з’їдали не відразу. Верхівку пасочки брали з собою на перші весняні роботи в полі і з’їдали там, щоб рік був урожайним.

 **Великодній кошик** досі має свої **регіональні особливості**: крім пасок, у Центральній Україні до кошика клали крашанки у шкарлупі, а на Галичині їх чистили. На **Гуцульщині** існувала традиція освячувати воду, в якій варили яйця: вважалося, що якщо людина буде вмиватися цією водою, її обличчя буде чистим та здоровим. У деяких регіонах освячували воду з червоною писанкою, щоб потім вмиватися на красу.

Люди також складали до кошика предмети, які, на їхню думку, могли б знадобитися та допомогти в господарстві, тож до великоднього кошика іноді клали **хрестики, медальйони, ікони та різноманітні обереги.**

Все, що було в кошику, навіть рушничок, яким він покривався, наділяли **магічним значенням.** В українців була заборона будь-що свячене викидати, його закопували, і вважалося, що там буде родити нива, не буде бур’янів.

**Як зустрічають Великодню неділю?**

Це свято прийнято проводити **в колі близьких людей.** За святковий стіл сідають відразу після церковної служби. В українців є таке вірування про те, що саме на Великдень сонце піднімається, грає, танцює над горизонтом та **радіє з усім світом.**

**Розговлятися** потрібно паскою або яйцем, хоча наші предки розговлялися навіть хріном, щоб зуби не боліли.

- Яскравий і зворушливий великодній звичай — «**христосування**». Вітаючи одне одного, потрібно тричі поцілуватися зі словами: «Христос Воскрес!». Відповідають на привітання фразою: «Воістину Воскрес!».

 **Велика неділя** символізує **очищення душі** та позбавлення від гріхів, тому зустрічати її потрібно зі світлими помислами, чистим не тільки фізично, а й духовно. У цей день не можна сваритися і лаятися, всі образи слід пробачити й забути. Не варто також займатися домашніми справами, роботою на землі, прибиранням.

Святкують Великдень **три дні,** протягом яких віруючі христосуються, співають гаївки, обливаються та навідують родичів. Тож гарних вам свят і смачної паски!