> ## Content Index
> Fetch the complete content index at: https://learning.ua/blog/llms.txt
> Use this file to discover other available public pages before exploring further.

# Як боролися з українською мовою та культурою протягом XVI-XX століть (частина 1)?
- URL: https://learning.ua/blog/yak-borolysia-z-ukrainskoiu-movoiu-ta-kulturoiu-protiahom-xvi-xx-stolit-chastyna-1/
- Published: 2021-11-22T12:59:50.000Z
- Updated: 2025-10-22T19:41:35.000Z
- Author: Марина Корольчук
- Tags: Інші корисні матерали, культура, історія, українська мова, #Import 2025-12-02 22:55, #Import 2025-12-04 23:52, #Import 2025-12-05 00:04, #Import 2025-12-05 00:11, #Import 2025-12-05 00:45, #Import 2025-12-05 03:38, #Import 2025-12-08 09:37

Українська мова пройшла непростий шлях становлення. Протягом чотирьох століть її забороняли, намагалися витіснити, а тих, хто розмовляв чи писав нею, карали. Найбільшою трагедією для розвитку української культури був **сталінський терор** кінця 1920-1930-х років, коли визначних мовознавців, учених, діячів театру, письменників, поетів, художників вислали на каторгу або розстріляли лише за те, що вони розвивали українську мову та культуру. В історію ця подія увійшла під назвою «Розстріляне відродження».

- «\[...\] Йшлося про те, щоб зламати хребет нації. У випадку України не випадає говорити лише про втрати у культурі, треба говорити про смерть цілої культури 20-х років минулого століття, котра тоді переживала свій найвищий злет \[...\]», - зазначає **письменниця Оксана Забужко** в інтерв’ю польській журналістці Ізі Хруслінській.

Та нація вистояла, понівечена культура продовжує розвиватися, а українською мовою говорять мільйони людей. Однак досі **не всі знають і розуміють трагедію тих заборон та репресій**. В Україні і на тридцятому році незалежності є люди, які ностальгують за СРСР і водою з сиропом за 3 копійки. І ці люди працюють у школах та садочках, вони формують світогляд наших дітей, а, відповідно, наше майбутнє.

Тож у сьогоднішній статті ми вирішили зробити екскурс в історію заборон та утисків української мови та культури. Аби трохи більше українців знали та розуміли **справжню історію свого народу**, не замовчувану, не викривлену і не переписану.

## Яких заборон та утисків зазнали українська мова та культура протягом віків?

![Як боролися з українською мовою та культурою протягом XVI-XX століть (частина 1)? - Learning.ua](https://learning.ua/content/newsimg/1582.jpg)

### 1) Заборона на доступ до українських книг та їх друкування:

**З боку польської влади:**  
**1569** — Після Люблінської унії (угоди про об’єднання Королівства Польського та  
Великого князівства Литовського) — гоніння на українські книги,  
надруковані на території, підвладній польському королівству;  
**1672** — Указ про заборону в усіх містах тримати вдома та на території Польщі  
відкрито чи таємно книги українського друку. Тим, хто має такі книги,  
наказано їх приносити і здавати воєводі, місцевому правителю.

**З боку російських царів:**  
**1626** — наказ Синоду Московської церкви Київському митрополитові позбирати з  
усіх церков книги старого українського друку, а замість них завезти  
московські видання;  
**1627** — указом царя Михаїла Федоровича та його батька Патріарха  
Філарета-Федора (який був його співправителем), звелено спалити на  
пожежах в Московському царстві всі примірники надрукованого в Україні  
«Учительного Євангелія» К. Ставровецького;  
**1689** — Київській лаврі було заборонено друкувати книги без дозволу  
московського патріарха;  
**1690** — засудження й анафема Московського Собору на книжки тогочасних  
київських учених та церковних діячів — П. Могили, К. Ставровецького,  
С. Полоцького, Л. Барановича, А. Радивиловського, Є.Славинецького,  
І.Галятовського;  
**1693** — Лист Московського Патріарха Андріана до Києво-Печерської лаври про  
заборону друку будь-яких книг українською мовою;  
**1720** — Указ Петра І про заборону книгодрукування українською мовою і  
вилучення українських текстів з церковних книг;  
**1721** — введення в Україні цензури книжок «исправления ради и согласия с  
великороссийскими»;  
**1759** — Синод Російської Церкви видав розпорядження вилучити зі шкіл  
українські букварі;  
**1863** — **Валуєвський циркуляр**: таємна заборона міністра внутрішніх справ Росії  
П. Валуєва видавати українською мовою підручники, видавати літературу  
для народного читання, видавати книжки релігійного змісту, ввозити і  
розповсюджувати львівську україномовну газету «Мета».

- Основна теза циркуляру: **«никакого особенного малороссийского языка не было, нет и быть не может»** і «наречие их, употребляемое простонародием, есть тот же русский язык, только испорченный влиянием на него Польши».

**1876 — Таємний Емський указ Олександра II**. Окрім повторення заборон  
Валуєвського циркуляра 1863 року, Емський указ забороняв:

- ввозити на територію Російської імперії з-за кордону книги, видані українською мовою;
- видавати українською оригінальні твори та робити переклади з іноземних мов;
- друкувати будь-які книги українською мовою.

**1892** — заборона перекладати книжки з російської мови на українську;  
**1895** — заборона видавати українською мовою книжки для  
дітей, «хотя бы по существу содержания они и представлялись  
благонамеренными»;  
**1914** — заборона в Галичині друкувати книжки, газети й журнали українською  
мовою, знищення матеріалів товариства «Просвіта».

**Більшовиками:**  
**1920-ті** — масове вилучення та знищення (перероблення на папір) «шкідливої»  
літератури з усіх українських бібліотек, книгарень, книжкових складів,  
навчальних закладів;  
**1922** — заборона розповсюджувати в УСРР і конфіскація близько тисячі пудів  
книжок М. Грушевського «Ілюстрована історія України» та «Історія  
України, прикладена до програм вищих початкових шкіл і нижчих класів  
шкіл середніх». Також усі інші праці Грушевського конфісковано й  
перероблено на папір.

### 2) Закриття українських шкіл та університетів

![Як боролися з українською мовою та культурою протягом XVI-XX століть (частина 1)? - Learning.ua](https://learning.ua/content/newsimg/1583.jpg)

**Російськими царями:**  
**1775** — зруйнування Запорізької Січі та закриття українських шкіл при полкових  
козацьких канцеляріях;  
**1817** — закриття Києво-Могилянської академії. Натомість у 1819 року в  
приміщеннях Києво-Могилянської академії була створена Київська  
духовна академія;  
**1862** — закриття безкоштовних недільних українських шкіл для дорослих у  
підросійській Україні;  
**1914** — закриття у Галичині всіх українських шкіл, інтернатів та курсів.

Польською владою:  
**1789** — розпорядження Едукаційної комісії Польського сейму про закриття  
руських (українських) церковних шкіл та усунення з усіх інших шкіл  
української мови;  
**1925** — остаточне закриття Львівського (таємного) українського університету.

**Владою Румунії:**  
**1924** — Закон Румунського королівства про зобов’язання всіх «румун», котрі  
«загубили матірну мову», давати освіту дітям лише в румунських школах.

**Владою СРСР:**  
**1930-1937** — у РСФРР на заселених українцями землях ліквідовано українські  
школи, середні спеціальні та вищі навчальні заклади та факультети,  
закрито газети та видавництва (на Кубані, у Сибіру, на Далекому  
Сході та інших землях, заселених переважно українцями);  
**1960-1980** — масове закриття українських шкіл у Польській Народній Республіці  
та Соціалістичній Республіці Румунія.

### 3) Заборона української мови в офіційних установах

**Російськими царями:**  
**1729** — наказ Петра ІІ переписати з української мови на російську всі державні  
постанови і розпорядження;  
**1881** — заборона викладання у народних школах та виголошення церковних  
проповідей українською мовою;  
**1888** — указ Олександра IIІ про заборону вживання української мови в офіційних  
установах і хрещення дітей українськими іменами.

**Польською владою:**  
**1696** — ухвала польського сейму про запровадження польської мови в судах і  
установах Правобережної України;  
**1924** — закон Польської республіки про обмеження вживання української мови в  
адміністративних органах, суді, освіті на підвладних полякам українських  
землях.

**Владою Румунії:**  
**1933** — скасування в Румунії міністерського розпорядження від 31 грудня 1929 p.,  
котрим дозволялися кілька годин української мови на тиждень у школах з  
більшістю учнів-українців.  
**1934** — спеціальне розпорядження міністерства виховання Румунії про  
звільнення з роботи «за вороже ставлення до держави і румунського  
народу» всіх українських вчителів, які вимагали повернення до школи  
української мови.

**Владою СРСР:**  
**1984** — наказ Міністерства культури СРСР про переведення діловодства в усіх  
музеях Радянського Союзу на російську мову.

### 4) Насадження іншої мови

![Як боролися з українською мовою та культурою протягом XVI-XX століть (частина 1)? - Learning.ua](https://learning.ua/content/newsimg/1584.jpg)

**Русифікація (насадження російської мови):**  
**1764** — Секретна настанова Катерини ІІ генерал-прокурору О. В’яземському про  
«обрусєніє» (зросійщення) України, Смоленщини, Прибалтики та  
Фінляндії, які оголошено «провінціями» Росії;  
**1783** — запровадження в Києво-Могилянській Академії російської мови  
викладання;  
**1784** — Синод наказує по всіх церквах України правити службу Божу «голосом, свойственным российскому наречию»;  
**1804** — «Устав» Олександра І нав’язував українським школам систему російської  
освіти. Учителям та учням наказано використовувати лише російську  
мову;  
**1832** — реорганізація освіти на Правобережній Україні на загальноімперських  
засадах із переведенням на російську мову навчання;  
**1864** — прийняття Статуту про початкову школу, за яким навчання має  
проводитись лише російською мовою;  
**1899** — у Києві на 11-му Міжнародному археологічному з’їзді було дозволено читати реферати всіма мовами, крім української;  
**1900** — вилучення з творів слів: «козак», «москаль», «Україна», «український»,  
«Січ», «Запоріжжя» та інших, які мають український історичний та  
національно-символічний зміст;  
**1911** — постанова VII-го дворянського з’їзду в Москві про виключно  
російськомовну освіту й неприпустимість вживання інших мов у школах  
Росії;  
**1914, 1916** — кампанії русифікації на Західній Україні; заборона українського  
слова, освіти, церкви;  
**1933** — створення українського правопису з відвертим російським ухилом;  
скасування літери Ґ з ідеологічних міркувань;  
**1938** — постанова РНК СРСР і ЦК ВКП(б) «Про обов’язкове вивчення російської  
мови в школах національних республік і областей», відповідна постанова  
РНК УРСР і ЦК КП(б)У;  
**1970** — наказ про захист дисертацій тільки російською мовою;  
**1978** — постанова ЦК КПРС і Ради Міністрів СРСР «Про заходи щодо  
подальшого вдосконалення вивчення і викладання російської мови в  
союзних республіках»;  
**1983** — постанова ЦК КПРС і Ради Міністрів СРСР «Про додаткові заходи з  
поліпшення вивчення російської мови в загальноосвітніх школах та інших  
навчальних закладах союзних республік»;  
**1984** — початок в УРСР виплат підвищеної на 15% зарплатні вчителям російської  
мови порівняно з вчителями мови української;  
**1989** — постанова ЦК КПРС «Про законодавче закріплення російської мови як  
загальнодержавної»;  
**1990** — прийняття Верховною Радою СРСР Закону про мови народів СРСР, де  
російській мові надавався статус офіційної.

**Полонізація (насадження польської мови) та латинізація (насадження латинської абетки):**  
**1817** — запровадження польської мови в усіх народних школах Західної України;  
**1859** — міністерством віросповідань та наук Австро-Угорщини в Східній Галичині  
та Буковині здійснено спробу замінити українську кириличну азбуку  
латинською;  
**1869** — запровадження польської мови в якості офіційної мови освіти й  
адміністрації Східної Галичини;  
**1947** — операція «Вісла»; розселення радянською владою частини українців з  
етнічних українських земель «урозсип» між поляками у Західній Польщі для прискорення їхньої полонізації.

  
Продовження опублікуємо в [наступному матеріалі.](https://learning.ua/blog/202112/yak-borolysia-z-ukrainskoiu-movoiu-ta-kulturoiu-protiahom-xvi-xx-stolit-chastyna-2/)

**Використані джерела:**  
1) Куземська Г. Нездоланна Україна: Хроніка нищення української Церкви, мови, культури, народу — К.: Фенікс, 2014\. — 132 с.  
2) Німчук В. Проблеми українського правопису XX — початку XXI ст./ В. В. Німчук; НАН України, Ін-т укр. мови. — К., 2002\. — 112 c.  
3) Сушко Р., Левицький М. Хроніка нищення української мови. — К., 2013\. — 80 с.  
4) «Український палімпсест. Оксана Забужко в розмові з Ізою Хруслінською». К: КОМОРА, 2014\. — 408 с.  
5) «Як боролися з українською мовою. Хроніка заборон за 400 років» (Режим доступу: <https://www.istpravda.com.ua/digest/2012/07/3/89519/>)