> ## Content Index
> Fetch the complete content index at: https://learning.ua/blog/llms.txt
> Use this file to discover other available public pages before exploring further.

# Як допомогти дітям повернутися до школи після карантину?
- URL: https://learning.ua/blog/yak-dopomohty-ditiam-povernutysia-do-shkoly-pislia-karantynu/
- Published: 2021-01-29T16:04:24.000Z
- Updated: 2025-12-02T20:55:25.000Z
- Author: Марина Корольчук
- Tags: Виховання дітей шкільного віку, школа, поради, карантин, #Import 2025-12-02 22:55, #Import 2025-12-04 23:52, #Import 2025-12-05 00:04, #Import 2025-12-05 00:11, #Import 2025-12-05 00:45, #Import 2025-12-05 03:38, #Import 2025-12-08 09:37

Повернення до школи дається непросто усім учасникам навчального процесу. Тому дитячий і сімейний психолог **Світлана Ройз** у своєму блозі навела поради для полегшення цього адаптаційного періоду. Відзначимо, що вони будуть корисними, як батькам, так і педагогам.

## Отже, як допомогти дитині повернутися до школи?

![Як допомогти дітям повернутися до школи після карантину? - Learning.ua](https://learning.ua/content/newsimg/1426.jpg)

**1) Уважно поставитися до адаптаційного періоду**

- «Перехід з онлайн простору карантину, віконець зум — до живого спілкування — одна з „напруг“, до якої важливо поставитися уважно. Є свої закономірності і техніка безпеки», — [зазначає](https://www.facebook.com/100000708430176/posts/4098634276836813/) Світлана Ройз.

2) Поставитися з розумінням до того, що в першу чергу **діти зараз (в перші тижні) йдуть до школи за спілкуванням**. За словами психолога, «рівень інтелекту» і включеність саме в навчальний процес з’явиться пізніше.

3) Дати можливість дітям знову відчути один одного. Перевірити ролі, визначити кордони. Світлана рекомендує під час уроків пропонувати дітям **дискусії, проєкти, групову роботу**, в якій би вони могли взаємодіяти.

**4) Дозволити дітям побути наодинці**

- «І діти, і дорослі будуть більше втомлюватися від живих контактів. (В просторі віртуального спілкування існують свої перевантаження, в реальному спілкуванні — свої, і до них знову потрібно звикнути). Після школи діти можуть бути **перезбудженими, гіперактивними або, навпаки, мовчазними, втомленими**. Будь ласка, дайте їм можливість побути самим (знаю, що багато хто просто накриваються з головою ковдрою, і так лежать хвилин 15, дайте їм пограти, перш, ніж вони приступлять до домашніх завдань)», — радить психолог.

**5) Зменшити навчальне навантаження**. «Ідеально — якщо протягом першого адаптаційного тижня домашніх завдань буде мінімум».

6) Враховувати те, що дитині зараз **потрібно більше часу на збори до школи**. Продумайте, що можна підготувати звечора (ранець, шкільну форму, ланчбокс). Можна вкладати дитину раніше спати, щоб вона вранці мала достатньо часу на збирання.

- До слова, **взимку нам набагато важче прокидатися** — через нестачу сонячного світла в організмі продовжує вироблятися гормон сну мелатонін, що зовсім не сприяє прокиданню. Тому радимо будити дитину м’яко й довго, щоб вона змогла прокинутися поступово й трохи полежати в ліжку.

Нагадаємо: згідно з нормами, школярам до 12 років рекомендують спати не менше дев’яти, а то й 10-12 годин. Старшокласникам буде достатньо восьми годин сну.

**7) Залучати дитину до фізичної активності**

- «Дітям не вистачає рухової активності — важливо на перервах, (можливо, і під час уроків) запропонувати їм руханки (без руху не буде належної концентрації уваги)», — зауважує Світлана.

Не варто забувати і про **прогулянки та зимові розваги** (ковзанки, катання на санках, лижах, рухливі ігри).

**8) Робити акцент на успіхах дитини**

Психолог наголошує, що в цей перехідний період дуже важливою є підтримка того, що дитині вдається, того, що вона пам’ятає або вивчила за час карантину. Дітям потрібно виробити «опору успішності». Це набагато важливіше, ніж оцінки та контрольні роботи.

**9) Бути уважними до почуттів та емоцій дитини**

- «Нам (дорослим — учителям, батькам) можна обережно проявляти почуття дітей, прояснювати їх, давати підтримку. (Якщо мене запитають: „Навіщо?“, відповім — інакше це буде впливати і на навчальний процес, і на динаміку стосунків у класі). Зараз важливо, правда, важливіше, ніж найважливіші предмети, — формування спільноти, підтримки», — пояснює Світлана Ройз.

**10) Нагадати про важливість дотримання правил особистої гігієни**

За словами психолога, повернення до школи може викликати відчуття, що уважність до правил карантину вже не обов’язкова. Тому потрібно з дітьми ще раз обговорити важливість їхнього дотримання.

- «Обговорення — синхронізація в правилах — важлива частина формування стосунків і відчуття безпеки».

**11) Залучати дітей до обговорення своїх почуттів, працювати з наслідками травмування**

![Як допомогти дітям повернутися до школи після карантину? - Learning.ua](https://learning.ua/content/newsimg/1427.jpg)

Ця рекомендація стосується насамперед педагогів. Багато дітей або членів їхніх сімей перехворіли на COVID-19, є школярі, у сім’ях яких відбулося горе. Було б дуже добре, якби вчителі поспілкувалися з дітьми про це, налагодили контакт й залучили дитину до обговорення її почуттів.

Психолог рекомендує починати урок з **«практик стабілізації»**. Наприклад:

1) Займіть зручне місце, сядьте в стійку позу, поставте ноги так, щоб ви відчували опору, торкніться спинки стільця. Подивіться навколо — це ваш простір.

- Доречними будуть запитання: «Як ваш настрій? Як ви сьогодні прокинулися?» (І сказати чесно про себе: «Я — насилу»).

2) Можна сказати про свої почуття: "Я, коли перебувала на карантині, турбувалася (злилася, боялася) і вислухати без оцінки тих, хто буде готовий **говорити про свої почуття**.

- Світлана рекомендує такі розмови проводити не за партами, а в колі, навіть сидячи на підлозі.

3) Можна сказати, що знаєте, як було непросто багатьом дітям. І що поруч з нами є ті, кому можливо, зараз потрібна наша підтримка. Сказати про те, як страшно і боляче втрачати тих, хто нам дорогий. І ви знаєте, що багато сімей перенесли втрату.

4) Важливо сказати, що ви вірите, що **любов близьких залишається з нами назавжди**. І в пам’ять про них — нам важливо жити і робити все, щоб бути в безпеці. І можливо, допомогти тим, кому зараз складно.

5) Наостанок запропонуйте дітям поміркувати:

- Що б ми могли зробити, знаючи, що комусь сумно, складно?
- А що ви робите, коли погано вам?
- Чи можете ви попросити про допомогу?
- І як вам здається: просити про допомогу — це сила чи слабкість?

Світлана радить також **проконсультуватися з шкільним психологом** і обговорити з ним можливі способи налагодження комунікації з дітьми, що пережили травму.

Бажаємо безпечного й легкого повернення до навчальних буднів!