> ## Content Index
> Fetch the complete content index at: https://learning.ua/blog/llms.txt
> Use this file to discover other available public pages before exploring further.

# Як підготувати дітей до надзвичайних ситуацій: поради психолога Світлани Ройз
- URL: https://learning.ua/blog/yak-pidhotuvaty-ditei-do-nadzvychainykh-sytuatsii-porady-psykholoha-svitlany-roiz/
- Published: 2022-01-31T10:07:35.000Z
- Updated: 2025-07-17T07:51:17.000Z
- Author: Марина Корольчук
- Tags: Психологічне здоров’я, психологія, поради, #Import 2025-12-02 22:55, #Import 2025-12-04 23:52, #Import 2025-12-05 00:04, #Import 2025-12-05 00:11, #Import 2025-12-05 00:45, #Import 2025-12-05 03:38, #Import 2025-12-08 09:37

Батьки завжди намагаються захистити своїх дітей від небезпечного і травмувального досвіду. Але ми не можемо бути певні на 100%, що нас чи наших дітей оминуть надзвичайні ситуації. Ми живемо у світі, де, на жаль, трапляються **пожежі, ДТП, вибухи, природні катастрофи, епідемії та військові дії**. І наше завдання — підготувати дітей до такого досвіду, навчити їх, як діяти в кожній конкретній ситуації і куди звертатися по допомогу.

- «З дітьми важливо говорити про надзвичайні ситуації зокрема для того, щоб інформація, яку вони можуть отримати під час самої надзвичайної ситуації, **не шокувала й не травмувала їх**. Підготовка робить стрес дитини «експертним», виводить її та дорослого зі стану травматичної безпорадності та вразливості. Пояснюючи, ми протиставляємо тривозі продуктивні дії«,- зауважує Світлана Ройз.

Тож у сьогоднішньому матеріалі **ми підготували поради психолога щодо підготовки дітей до можливих надзвичайних ситуацій**, якими вона поділилася в [ілюстрованій методичці «Супергерої безпеки»](https://drive.google.com/file/d/1bP7%5Fw1II-DyXS3LF4nb4UBOhccduKOA0/view?fbclid=IwAR0VJFOnH-PnJ7%5F1CM31dhebKKrD-9iprK38LRR%5FTcJ3YX5x4gbQvsm-pz0) та [матеріалі для сайту НУШ](https://nus.org.ua/articles/aby-buty-v-bezpetsi-yak-pidgotuvaty-ditej-do-nadzvychajnyh-sytuatsij-ne-lyakayuchy/).

## Як розмовляти з дітьми про надзвичайні ситуації?

![Як підготувати дітей до надзвичайних ситуацій: поради психолога Світлани Ройз - Learning.ua](https://learning.ua/content/newsimg/1622.jpg)

Світлана Ройз радить:

**1) Почати розмову, коли вся сім’я збереться разом**. Психолог пропонує сісти в коло, щоб усі бачили одне одного й були включені в розмову, а увага рівномірно розподілялася між усіма членами сім’ї.

**2) Наголосити дітям**, що ви говорите про безпеку не тому, що має статися щось небезпечне, а щоб «тренувати «м’яз безпеки». Це потрібно для того, щоб відчувати свою силу в будь-якій складній ситуації й почуватися захищеними.

**3) Говорити спокійно та повільно**, спостерігаючи, як змінюються поза та реакції дітей.

- Дітей молодшого віку краще обіймати чи тримати за руку.

**4) Дати можливість дітям якось відреагувати** на сказане.

5) Щоб розмова не лякала, можна **призначити дітей «супергероями безпеки»**.

- «Важливо розповісти про своє дитинство. Мовляв, коли ви, дорослі, були дітьми, то ще не були „супергероями безпеки“. Ви переживали складний досвід небезпеки, впоралися з ним, але не були готові, ніколи не тренувалися й не знали, як діяти в таких ситуаціях. Тому витратили важливий час та сили. Втім, впоралися б легше, якби знали деякі правила. Ви дуже сподіваєтеся, що ці знання дітям ніколи не знадобляться, але всі супергерої мають це знати» — зауважує психолог.

**6) Після цього варто легітимізувати страх дитини** і сказати:

- «Мені іноді буває страшно, коли я бачу в мультфільмах і кіно пожежу або коли думаю про землетрус. Тобто, коли я думаю про те, що щось може нам загрожувати. Але ж я — дорослий, і в мене є багато знань та сили. А ще важливо, що ми разом! Ми знаємо правила й з усім впораємося».

## Що варто розповісти дітям та у якій формі?

![Як підготувати дітей до надзвичайних ситуацій: поради психолога Світлани Ройз - Learning.ua](https://learning.ua/content/newsimg/1623.jpg)

Світлана Ройз пропонує подавати інформацію дітям за таким алгоритмом:

1) Розповісти теорію і пояснити, навіщо це знати.  
2) Залучити до гри — тренування.  
3) Закріпити знання в тренувальній дії.

Психолог зауважує, що кожен з цих етапів можна розділити на частини. Та необхідно пам’ятати, що **розмова і гра з дитиною 5 років має тривати до 15-20 хвилин.**

### 1 ЕТАП — РОЗПОВІДАЄМО ПРО БЕЗПЕКУ

Насамперед у дитини будь-якого віку Світлана Ройз рекомендує запитати, що таке безпека.

- **Далі з дитиною від 3 до 5 років** можна разом вигадати ідеальний захищений (можливо, уявний) простір. А потім намалювати чи виліпити його.
- **З дитиною від 5 років** **до підліткового віку** можна поговорити про те, що відчуття безпеки може бути внутрішнім — коли ми впевнені в собі, у своїх знаннях, силах, один в одному, знаємо правила, що нас ніхто не зрадить, і ми можемо розраховувати на допомогу. Тоді запитуємо в дітей, на що вони опираються всередині (якості, знання). У дітей із 4 років можна запитати, чи є в них знайомі (діти та дорослі), з якими вони почуваються захищеними.
- **У підлітків** можна уточнити: «Чи є ті, хто з тобою почуваються безпечно?».

### 2 ЕТАП — ЗАЛУЧАЄМО ДО ГРИ

Нижче подамо рекомендовані теми залежно від віку дитини.

**1) Діти від 3 років, тема «Як ми можемо подбати про безпеку»**

З дітьми від 3 років Світлана Ройз радить грати у супергероїв безпеки. Ми нагадуємо дитині, що ми:

- дотримуємось правил дорожнього руху;
- знаємо, як заходити в ліфт;
- не відчиняємо двері чужим;
- миємо руки після прогулянки, перед їжею;
- носимо маску під час карантину;
- не йдемо кудись із незнайомцями;
- перевіряємо електроприлади, вимикаємо газ і воду, коли їдемо у відпустку.

**Якщо раптом відбувається щось несподіване**, те, що не залежить від нас, — пожежа, хвороба, землетрус, військові дії, діти також мають знати, що робити. Психолог рекомендує обговорити з дітьми, що для цього:

- У вас виписані **телефони служб допомоги**: швидка, пожежна, газова, поліція.
- Потрібно знати, кому можна зателефонувати зі знайомих, щоб попросити про допомогу.
- Треба **знати свої ім’я і прізвище, адресу**, імена батьків та де записані їхні номери телефону (може бути браслет із номером телефону батьків).
- Водночас підліткам Світлана радить нагадати, що ми не пам’ятаємо всі номери телефонів, тому було б корисно виписати важливі телефони на папір.

Пояснити дитині, що **під час надзвичайних ситуацій вмикають сирени**: щоб сповістити людей про небезпеку. Вона спеціально лунає дуже гучно, щоб усі почули та відреагували (психолог радить спробувати видати найгучніший та найнеприємніший звук).

- Алгоритм розмови з дитиною про сирени ми подамо наприкінці нашого матеріалу.

**2) Діти від 4 років, тема «Безпечний будинок»**

З дітьми від 4 років Світлана Ройз рекомендує перевірити, наскільки захищений простір у будинку. Так, ви можете разом з дитиною:

- перевірити, які предмети можуть впасти — полиці, стелажі, скляні речі, побутова техніка на колесах;
- знати, як перекрити газ та воду;
- зібрати речі у валізу безпеки, переконатися, що всі знають, що це за речі;
- скласти список контактів для складних ситуацій;
- **намалювати плакат** або скласти список (для малюків з малюнками) «Що робити, якщо...»;
- скласти **список дій, які допомагають упоратися з тривогою**, — дихання з акцентом на видиху, відчуття стійкості стоп, покласти руку на живіт і подихати, розмахувати руками, спертися на стіну.

Варто також поміркувати з дитиною про захищений простір у будинку чи на вулиці. Треба точно знати, де це місце, чи нічого не заважає до нього дістатися, чи закріплені речі, меблі.

- Поясніть дитині, що у разі надзвичайної ситуації **заборонено перебувати** біля важких речей, вікон, скляних предметів, у ліфті.

**3) Діти від 4 років, тема «Валізка безпеки»**

Щоб зняти тривогу, психолог пропонує замінити назву «тривожна валізка» на «валізка безпеки». У ній має бути зібрано найважливіше, те, що може стати в нагоді під час будь-яких ситуацій.

а) Спочатку треба розповісти дитині, що ми покладемо у валізу та навіщо.

- Можна **пограти з дітьми в поїздку до невідомої планети**. Запитати, що б вони з собою взяли найважливіше.

Так, **у методичці ізраїльської служби тилу** рекомендують:

- Насамперед запастися життєво необхідними речами.
- Подумати, які речі необхідно мати із собою в тому випадку, якщо ви будете змушені перебувати в безпечному приміщенні протягом певного часу, не виходячи.
- Повідомити про це членам сім’ї: продемонструвати вміст сумки чи валізи безпеки (тривожної валізи) та вказати місце її зберігання, переконатися, що всі знають, як користуватися цими речами, призначити відповідального за періодичні перевірки й оновлення вмісту сумки.

б) Далі за кожним членом сім’ї варто закріпити, що він/вона робитиме в надзвичайній ситуації, коли буде «супергероєм безпеки».

- Наприклад, бере свою іграшку, домашню тварину, ліхтарик, пляшку води, відчиняє й зачиняє двері.

в) Після цього можна разом проговорити **план дій у різних ситуаціях**: що робити, якщо застрягли в ліфті, коли відчуваємо запах гару чи коли хтось занедужує. Наприклад:

- **Коли землетрус**, треба взяти валізу безпеки, домашніх улюбленців, телефон, спуститися сходами (не ліфтом) на відкритий простір.
- **Якщо повінь** — узяти валізу безпеки, домашніх улюбленців, телефон, піднятися на високе місце.
- **Коли чуємо сигнал сирени**, треба взяти валізу безпеки, домашніх улюбленців, телефон, піти в бомбосховище або лягти на підлогу біля внутрішньої стіни.

В методичці ізраїльської служби тилу також зазначають, що треба розповісти дітям про **місця, в яких заборонено перебувати під час надзвичайної ситуації** (біля важких речей, вікон та скляних предметів, у ліфті).

- «До того ж треба переконатися, що діти знають безпечні місця в школі та біля неї, біля ігрових майданчиків і в будь-якому іншому місці, де вони часто бувають. А ще необхідно пояснити принцип, за яким вони обиратимуть правильне укриття навіть у незнайомих місцях», — зауважує Світлана Ройз.

**4) Діти 7-8 років**

Згідно з методичкою з надзвичайних ситуацій ізраїльської служби тилу, з дитиною з 7–8 років треба говорити про:

- **Сповіщення**. У разі надзвичайної ситуації необхідно якнайшвидше повідомити про це дорослому члену сім’ї або компетентним органам.
- **Вимкнення**. Закрити газовий кран і вимкнути електрику, щоби запобігти займанню та розповсюдженню пожежі.
- **Вихід у безпечне місце**. Залежно від різновиду надзвичайної ситуації залишити місце події. Наприклад, у разі ракетного обстрілу, зайти до безпечного квартирного приміщення, а під час землетрусу вийти на відкриту місцевість.
- **Ізоляцію**. Встановити перешкоди між вами та джерелом загрози. Наприклад, закрити вікна та двері в безпечному приміщенні в разі ракетного обстрілу чи зачинити двері, перешкоджаючи поширенню пожежі.
- **Дії**. Наприклад, під час ракетного та мінометного обстрілу лягти на підлогу біля внутрішньої стіни; піднятися на високе місце в разі повені; спуститися сходами й вийти з будинку на відкритий простір під час землетрусу.

Також дітям із 7 років варто пояснити, як перекрити газ і воду.

### 3 ЕТАП — ЗАКРІПЛЮЄМО ЗНАННЯ В ДІЇ

![Як підготувати дітей до надзвичайних ситуацій: поради психолога Світлани Ройз - Learning.ua](https://learning.ua/content/newsimg/1624.jpg)

З дитиною з 3 років Світлана Ройз пропонує закріплювати знання так:

**1) Ходити по дому і досліджувати**, що потрібно сховати в шафу, чи добре закріплені стелажі та полиці, чи не впаде ваза та інше.

**2) Подавати сигнал та імітувати, що треба робити в такому випадку.** Спочатку звуки мають бути тихі чи смішні, поступово їх треба робити гучнішими (пожежа, землетрус, сигнал тривоги). Діти самі можуть сигналізувати гучним і неприємним звуком.

3) Далі треба **зібрати валізку безпеки**, піти до безпечного місця, яке обрали.

4) Важливо, щоб **дорослий підтримував дітей**, підказував, що потрібно робити (взяти ліхтарик, телефон, узяти за руку дорослого, перевірити, чи вимкнене світло, та інше), наголошував на тому, що дитині вдається, не квапив.

5) Дія має закріплюватися у відчутті безпеки. Тож після того, як усі «врятувалися», важливо сказати: **«Ми в безпеці! Ми разом!** Ми всі— супергерої».

## Як привчити дітей до звуку тривожної сирени?

Алгоритм розмови, який пропонує психолог:

1)

- А пам’ятаєш, звуки, які нам говорять про те, що потрібно швидко увімкнути увагу й щось робити? Наприклад, чайники, які свистять, коли вода закипіла. Що треба робити, коли чуєш такий звук?
- Зняти чайник із плити.

2)

- А коли в авто спрацьовує сигналізація, про що це каже й що треба робити?
- Хтось намагається залізти в машину.
- І що ми робимо?
- Підходимо до вікна або йдемо до машини.

3)

- А навіщо пожежна сигналізація? Якось у мене на роботі вона спрацювала. У неї такий страшний звук.
- Вона говорить про пожежу.
- Так, отже, є дим або вогонь і терміново потрібно гасити та викликати пожежників.

4)

- Також є звуки, що свідчать про землетрус або військову небезпеку. Коли я навчалася в школі, ми тренувалися — почути звук та швидко вийти зі школи. Нам потрібно натренувати реакцію. Наприклад, якщо почуємо сирену, треба взяти документи, гроші, речі, найважливіші іграшки, кішку, і вийти на вулицю чи в спеціальні місця. Незабаром буде таке тренування. Ми почуємо звук такої сирени — буде перевірка, чи вона працює. Але нам зараз нічого не загрожує. Ми в безпеці. І нам нічого не потрібно робити.
- Ми точно в безпеці?
- Зараз так. Але треба потренуватися, щоби бути готовими до всього. Я не знаю, який буде звук, але він точно буде дуже неприємний та гучний. Пропоную покричати зараз неприємним звуком. Давай ще голосніше! Ще голосніше та неприємніше!

Світлана зауважує: коли ми видаємо неприємні й гучні звуки, нам стає смішно і ми знімаємо напруження з розмови.

- «Принцип: йдемо від меншого до більшого, говоримо та пропонуємо дії, завершуємо грою (якщо йдеться про звуки — видаємо звуки) та відчуттям безпеки. **Кожна розмова на тривожну тему має супроводжуватися запропонованими діями та реагуванням»**, — резюмує психолог.

А ми сподіваємося, що жодній дитині не доведеться застосовувати ці знання на практиці.