> ## Content Index
> Fetch the complete content index at: https://learning.ua/blog/llms.txt
> Use this file to discover other available public pages before exploring further.

# Як реагувати на конфлікти дітей у родині?
- URL: https://learning.ua/blog/yak-reahuvaty-na-konflikty-ditei-u-rodyni/
- Published: 2019-08-06T12:33:34.000Z
- Updated: 2025-12-02T20:55:23.000Z
- Author: Марина Корольчук
- Tags: Виховання дітей шкільного віку, батьки, конфлікти, діти, #Import 2025-12-02 22:55, #Import 2025-12-04 23:52, #Import 2025-12-05 00:04, #Import 2025-12-05 00:11, #Import 2025-12-05 00:45, #Import 2025-12-05 03:38, #Import 2025-12-08 09:37

Проблема непростих відносин братиків та сестричок є актуальною для багатьох сімей. Часто можна почути від батьків про те, що діти **постійно сваряться і навіть б’ються.** Такий стан речей, звісно, не влаштовує матусь і татусів, і вони починають переживати, втручатися в дитячі конфлікти тощо.

Безумовно, ігнорувати сварки не можна, але й надто активна батьківська позиція може неабияк нашкодити. Тож сьогодні ми вирішили з’ясувати, як правильно врегульовувати дитячі суперечки та запобігати їхньому виникненню.

**Які основні причини конфліктів між дітьми в сім’ї?**

Суперечки між братами та сестрами виникають доволі часто, і зазвичай **їх зумовлюють:**

**1\. Прагнення привернути увагу**

Дітям потрібна батьківська увага майже так само, як їжа та вода. Звісно, вони б радше віддали перевагу позитивній увазі, але будуть задовольнятися всім, що тільки зможуть отримати. Відповідно, іноді, щоб привернути увагу батьків, їм **неусвідомлено доводиться конфліктувати один з одним**, і якщо таким чином вдається досягти бажаного, вони вже, напевно, будуть знати про існування потрібної «кнопки».

**2\. Батьківські порівняння**

У цьому випадку самі **батьки є джерелом конфлікту.** Коли вони проводять порівняння між дітьми, то мимоволі провокують дітей на конкуренцію та змагання:

- «Подивися, яка слухняна в тебе сестричка, а ти...»;
- «Який же ти повільний, подивися на братика...».

Батьки думають, що таким чином одна дитина буде запозичувати в іншої кращі якості, але цього не трапляється. Адже діти сприймають інформацію не так, як дорослі, і на такі зауваження в них виникає думка: «Якщо батьки так кажуть, **значить, я — погана дитина, а мій брат або сестра — хороша»**.

Пам’ятайте: помічати відмінності в дітях — це добре, але важливіше **відзначати ті хороші якості, які є в кожного з них.**

**3\. Боротьба за володіння речами (іграшки, одяг, гаджети)**

Кожна доросла людина хоче мати свій особистий простір, і діти так само прагнуть до того, щоб **у них було щось своє,** що належить тільки їм. А батьки дуже часто вимагають від дітей, щоб всі їхні іграшки були спільними, що, звісно, провокує скандали між малюками

- Іноді дитина навіть готова зламати іграшку або заховати її, аби не ділитися нею зі своїм братом чи сестрою.

**4\. Нерівне ставлення батьків до дітей**

Якщо одній дитині дозволено більше, ніж іншій, то це викликає обурення другої і, звичайно ж, сварку. Наприклад, якщо одному дають більше кишенькових грошей, дозволяють довше гуляти на вулиці або грати в ігри на комп’ютері — це привід для конфлікту. Щоб уникнути суперечок, потрібно пояснювати дітям, **чим мотивовано ваше рішення,** діяти саме так, а не інакше. Можете розповісти про різницю у віці та обов’язки і привілеї, що випливають звідси .

![Як реагувати на конфлікти дітей у родині на learning.ua](https://learning.ua/content/newsimg/903.jpg)

**5\. Різні характери та інтереси**

Часто батьки відзначають, що їхні діти є зовсім не схожими між собою. Але ж це добре! Поясніть малюкам, що **кожна людина є особливою** і може мати інтереси, відмінні від наших.

- **У розмові з дітьми** варто наголосити, що саме, на ваш погляд, є особливого в кожного з них. Наприклад, відзначте ваших дочок наступним чином: «Мені дуже подобається, що Юля захоплюється спортом, а Катя любить малювати. Це робить нашу сім’ю набагато цікавішою, ніж те, якби ми всі мали однакові уподобання».

Також шукайте для них **спільні інтереси.** Коли в дітей є спільна мета, вони хочуть проводити більше часу разом.

- Ось тільки деякі з наявних **можливостей**: настільні ігри, реалізація творчих ідей, виконання дитячих наукових завдань, захоплення спортом, відвідування занять з театрального мистецтва і постановка міні-вистав або створення власної колекції.

**6\. Відсутність навичок**

Чи не найпоширенішою причиною частих сварок у родині є невміння дітей правильно вирішувати конфлікти. Вони просто ще не навчилися цього. Але ми здатні їм у цьому допомогти.

**Як допомогти дітям вирішити конфлікт?**

Зазвичай коли виникає суперечка між дітьми, буря емоцій, що виникають в батьків, **провокує їх припинити сварку якомога швидше,** не розбираючись у причинах. Але така стратегія не допоможе дітям навчитися вирішувати конфлікти, і суперечки та бійки виникатимуть дедалі частіше. Тож емоції доведеться відставити вбік.

 **1\. Проявіть терпіння** і спробуйте стримати свої емоції. Пам’ятайте: крик — це не вихід.

 **2\. Не приймайте нічию позицію,** не з’ясовуйте, хто саме спровокував суперечку, просто розведіть дітей по різні боки і дайте їм трохи охолонути.

 **3\. Допоможіть дітям розпізнати власні емоції й почуття,** безпосередньо пов’язані з конфліктом (неспокій, злість, хвилювання, розчарування, самотність, ігнорування, збентеження, образа та інші).

- Якщо хтось із дітей заподіяв іншому біль, **визнайте його право на емоції:** «Ти, напевно, дуже сердишся, але ти вчинив неправильно».

Психологи запевняють: негативні емоції й почуття — зовсім не проблема, їх не варто боятись. Однак потрібно навчити дитину їх **правильно висловлювати й шукати нових рішень:**

- **«Мені неприємно, коли ти...**», «Я розізлився через... » тощо;
- «Будь ласка, запитай, перш ніж брати мої...».

**4\. Проведіть бесіду з кожним,** зберігаючи нейтралітет, спробуйте донести їм почуття та погляди опонента.

 **5\. Запропонуйте дітям висловити свій варіант мирного вирішення проблеми**. А потім знайдіть разом рішення, яке влаштує всіх.

- Підкажіть малюкові, що **крик і скандали в проханнях зовсім не допомагають.** Краще підійти до брата/сестри, подивитися в очі та ввічливо попросити: «Сестричко, можна я подивлюся твої прикраси? Я буду дуже обережний і обов’язково тобі все поверну».

Наприкінці похваліть кожну дитину за висловлені пропозиції. Це допоможе дітям зрозуміти, що вони **зробили свій внесок** у вирішення проблеми.

 **6\. Будьте прикладом для наслідування,** вирішуйте конфліктні ситуації мирно, шляхом компромісу та діалогу.

**Як реагувати на бійки?**

1\. Якщо ви стали свідком протиборства з **застосуванням сили,** наприклад, одна дитина штовхає, кусає або б’є іншу, відразу ж **припиніть ці дії**, щоб не допустити загострення ситуації. Поставте перед ними руку і твердо скажіть, що битися нікому не дозволите.

- Найбільш агресивному можна навіть утримати руки, **не даючи вдарити** іншу дитину і вас. Міцно утримуйте нападника у своїх руках, даючи зрозуміти, що ви — сильніші. Нехай ваші «обійми» будуть впевненими, але не болючими для дитини.
- **Не провокуйте скривджену дитину** на бійку: «А ти піди і дай йому здачі!» Це не навчить малюка ефективно діяти при конфлікті.

2\. Намагайтеся, щоб ваші слова, спрямовані на адресу кривдника, **оцінювали його вчинок,** а не особистість.

- Скажіть «Битися — це погано!», а не «Ти — забіяка!».

3\. Починайте з’ясовувати проблему, тільки **коли діти заспокояться.** Запитайте кожного учасника конфлікту, чому виникла суперечка.

4\. Запропонуйте **подумати над варіантами вирішення конфлікту.**

- Також пам’ятайте, що важливо **жаліти як скривдженого, так і кривдника.** Кривдникові допомога потрібна часом навіть більше, адже він знає, що образив брата/сестру, а отже, відчуває себе поганим.

5\. Після того як всі заспокоїлися та відновили душевну рівновагу, допоможіть **дітям пояснити взаємні образи** й помиритися остаточно.

![Як реагувати на конфлікти дітей у родині на learning.ua](https://learning.ua/content/newsimg/904.jpg)

**Як батьки можуть запобігати виникненню сварок між дітьми?**

Аби ваші малюки жили дружно, психолог-консультант, фахівець з дитячої психології **Дьоміна Катерина** радить:

**1\. Забезпечити кожному особистий простір**

Безумовно, не всі в змозі облаштувати окремі кімнати для кожної дитини, але цілком можна розділити одне приміщення на **два окремі простори.**

- Діти повинні мати різні ліжка, полки в шафі, частину стола та особистий посуд.

Так у дитини створюється відчуття, що це тільки її територія, на якій вона господар. Виділіть також **персональні та спільні іграшки**, якими діти зможуть грати разом — це, з одного боку, підвищує в дитини почуття відповідальності та самоконтролю, а з іншого, вчить ділитися.

**2\. Проводити час тет-а-тет**

Намагайтеся присвячувати хоча б трохи часу окремо кожній дитині.

- Це особливо потрібно **первісткам**, адже вони пам’ятають ще той момент, коли весь час батьків був спрямований лише на них.

Читайте, гуляйте, головне — **зосередьте повністю увагу на дитині**.

- Старшого можна залучити до походу в магазин, але не забудьте відзначити його вчинок: «Дякую! Ти мені сьогодні дуже допоміг!»

**3\. Відмовитися від звички порівнювати**

Ніколи не порівнюйте своїх дітей. Намагайтеся відзначати **успіхи кожного в порівнянні з його минулими досягненнями.** Так вам вдасться зберегти в кожній маленькій особистості цінність власних заслуг і старань.

**4\. Розмовляти про почуття**

Нам під силу розповісти й показати своїм дітям, що **з почуттями можна й потрібно «потоваришувати».** Різні емоції додають нашому життю різноманіття відчуттів, як позитивних, так і негативних. Вони не «хороші» чи «погані» — **вони просто є, й ними можна управляти.** Ви можете спрямовувати свою дитину, розділяти з нею радощі й допомагати долати проблеми.

- **Не блокуйте прояви почуттів!** Фрази на кшталт «Не плач! Чоловіки не плачуть», «Чого ти засмутився? Нічого страшного не трапилося» змушують дітей думати, що їхні почуття «погані» й непотрібні. Надалі це може вилитися в емоційну холодність, придушення будь-яких почуттів та невміння їх опанувати.

**5\. Заохочувати командний дух**

Спробуйте створювати ситуації, в яких діти можуть виступати як **партнери й учасники однієї команди.**

- Нехай молодший звертається за допомогою до старшого («Попроси Ваню допомогти тобі взутися: він краще за всіх уміє застібати черевики») або нехай вони разом прибирають іграшки на швидкість («Таймер задзвонить через п’ять хвилин, за такий час з прибиранням впорається тільки команда»).

Пам’ятайте, що дитячі конфлікти — це **природне явище.** Завдяки їм дитина вчиться спілкуватися, дружити, удосконалювати відносини, і при цьому не порушувати інтереси іншого. А ми можемо стати для своїх малюків посередником, який допоможе їм **закласти основу взаєморозуміння** на все життя.