> ## Content Index
> Fetch the complete content index at: https://learning.ua/blog/llms.txt
> Use this file to discover other available public pages before exploring further.

# Воєнний стан: як спілкуватися з дитиною в ситуації соціальної нестабільності?
- URL: https://learning.ua/blog/yak-spilkuvatysia-z-dytynoiu-v-sytuatsii-sotsialnoi-nestabilnosti/
- Published: 2018-11-30T10:10:45.000Z
- Updated: 2025-12-02T20:55:22.000Z
- Author: Марина Корольчук
- Tags: виховання дітей, нестабільність, допомога, батьки, освіта, школа, діти, воєнний стан, #Import 2025-12-02 22:55, #Import 2025-12-04 23:52, #Import 2025-12-05 00:04, #Import 2025-12-05 00:11, #Import 2025-12-05 00:45, #Import 2025-12-05 03:38, #Import 2025-12-08 09:37

**28 листопада** в 10 областях України було введено [**воєнний стан**](https://www.pravda.com.ua/news/2018/11/26/7199409/). Більшість громадян зараз відчувають **постійну тривогу** та напругу, коли невідомо, чого очікувати від завтрашнього дня.

А я**к впливає** нестабільна ситуація **на дітей**? Чи варто говорити про події в країні з малюками? Та як правильно **вчителю відреагувати** на запитання учнів щодо воєнного стану?

В нашій статті ми наведемо **поради психологів**, як дорослим зберігати власний спокій і допомогти впоратися з напругою своїм малюкам.

**Чи потрібно говорити з малюками про ситуацію в країні?**

Діти є очевидцями, спостерігачами подій, що відбуваються. Навіть, якщо ви не дивитеся новин, дитина може дізнатися про те, що відбувається, в школі, з Інтернету чи розмов у магазинах.

Крім того, кожна дитина незалежно від віку перебуває **в контакті з почуттями дорослого**. Навіть якщо ми нічого не говоримо, але хвилюємося, малюк «втягується» в нашу воронку почуттів й буде тривожитися також.

Як [**пояснює** ](http://nus.org.ua/articles/ya-dopomogty-dytyni-vporatys-zi-stresom-porady-psyhologiv-chastyna-2/)доктор психологічних наук, **психотерапевт Вікторія Горбунова**, **діти мають розуміти, що відбувається**, чому змінилася поведінка батьків, чим викликане їхнє хвилювання.

Інакше вони можуть **вигадати ситуацію, якої немає,** нафантазувати, що вони в чомусь винні, уявляти собі багато страшних речей.

**Мовчання** з метою оберігання дитини від стресу **не є конструктивним рішенням,** і може мати негативні наслідки згодом.

Натомість завдання батьків — випустити дитину в життя **якомога більш стресостійкою** й здатною розуміти, де вона може знайти підтримку.

Тож, якщо у вашої дитини **є потреба говорити про свої тривоги, переживання й побоювання**, варто дати їй можливість висловитися й не уникати відповідей на її запитання.

**Як пояснити дитині, що відбувається в країні?**

Пам’ятайте, що говорити з малюками можна тільки зі стану своєї дорослої стабільності, не навантажуючи дитину власними тривогами. Перш ніж розпочати розмову, потрібно **заспокоїтися й опанувати свої почуття.**

 Дитячий і сімейний психолог Світлана Ройз наголошує: «Акцент у розмовах з дітьми — **на безпеці»**. Адже це базова потреба будь-якої людини.

Можна сказати: **«У нашій країні — біда. Зараз багато дорослих думають і роблять усе можливе, щоб ми були в безпеці».**

На своїй сторінці в мережі [Facebook ](https://www.facebook.com/svetlanaroyz/posts/2321241934576065)експерт пояснює: *«Ми зіткнулися з тим, що в сучасному світі, на жаль, є тільки ілюзія безпеки, але ми можемо *стати безпечною опорою в житті дитини*. Важливо, щоб у зовнішній нестабільності була хоча б наша внутрішня стабільність* **»**.

Звісно, дитина має знати, що відбувається, але батькам потрібно враховувати **вікові особливості,** говорячи з нею про ситуацію в країні.

Важливо розуміти: **чим менша дитина, тим менше інформації** потрібно надавати їй про травматичні ситуації. Дуже маленьким дітям не потрібно знати деталей, достатньо загального опису.

![Як спілкуватися з дитиною в ситуації соціальної нестабільності на learning.ua](https://learning.ua/content/newsimg/580.png)

Світлана Ройз радить:

1\. **Дітям до двох років** можна говорити (навіть подумки): «Я з тобою. Ти в безпеці. Я впораюсь. Я можу подбати про тебе і про себе». Важливо обіймати малюка або хоча б торкатися до тіла (щоб дитина відчувала підтримку та опору).

2. **Малюкам від 2 до 6 років** не так важлива суть пояснення, як відчуття підтримки, розуміння, що поведінка батьків, яка змінилася, не має особисто до дитини ніякого відношення.

3\. **Дітям до 10 років** можна сказати: «Мама/тато засмутилися, бо дізналися новини. Далеко (важливо дистанціювати дитину від події) кілька (важливо визначити кількість) людей, які дуже зляться, зробили іншим боляче. Зараз багато людей піклуються й виправляють те, що можна виправити. Дуже шкода постраждалих ... Ми можемо про них (подумати, помолитися, побажати чогось доброго, поставити свічку, покласти квіти). Але ми в безпеці. Тато і мама поруч з тобою. Ми про тебе дбаємо і будемо дбати».

- Дуже важливо дати дитині зрозуміти, що від того, що в світі є група жорстоких людей, **сам світ — не поганий.** І більшості людей можна довіряти. Саме зараз варто наголосити, що мир є кращим будь-якої війни, й чому він такий важливий.

Звичайно, **якщо дитина зовсім не ставить запитань**, варто обмежитися короткою фразою. Якщо поставила — коротко відповідати, чекаючи наступного запитання (але відповідь — обов’язкова).

- **Якщо ви не знаєте, що сказати дитині,** порадьтеся з авторитетною людиною в цій сфері, пошукайте інформацію в перевірених джерелах (з дитиною старшого віку можна робити це разом).

Насамкінець, спілкуючись з дитиною про екстремальні ситуації**, варто уточнити, чи знає й пам’ятає вона свої прізвище, адресу, телефон**.

**Як вчителю правильно реагувати на розмови учнів про воєнний стан?**

В [інтерв’ю](https://www.unian.ua/health/country/10354269-bez-paniki-eksperti-poyasnili-yak-vchitelyam-vidpovidati-na-zapitannya-shkolyariv-shchodo-voyennogo-stanu.html) **інформаційному агентству «УНІАН»** українські педагоги розповіли про власний досвід спілкування з школярами під час складних соціально-політичних ситуацій в країні.

Так, **київський педагог Ірина Романенко** зазначає:

*«Зазвичай, коли в країні відбуваються події національного значення, байдужим не залишається ніхто. Діти також. Нерідко під час Революції Гідності, подій у Криму заняття переходили в жваві дискусії».*

Тож педагог вважає, що **вчитель має чесно та відверто розповісти**, що відбувається в країні.

Крім того, Ірина Романенко радить педагогам провести **заняття з медіагігієни**, якщо ваші учні піднімають подібні теми:

- розібратися, які джерела можна вважати перевіреними, а які — ні;
- пояснити, чому не можна довіряти всій інформації в Інтернеті, соціальних мережах тощо.

**Ірина Шевченко,** педагог з Донецької області, засновниця дитячої медіа-групи «Скрєпка», також ділиться власним досвідом обговорення з школярами важливих подій:

«Для вчителя піднімати й відповідати на такі питання — дуже важко. Проте не зробити цього не можна. Всі **розмови треба однозначно переводити в обговорення правого поля та в жодному разі не висловлювати свого емоційного ставлення до подій**. Єдине, на мою думку, на чому потрібно дійсно робити акцент — це на тому, що в будь-якому випадку, ми залишаємося громадянами України.... В таких випадках, як зараз, **дитині потрібно пояснити, що кожна країна має себе захищати, і Україна себе захищає.** Хоч для нас це й новий досвід, для світової історії — ні».

**Як дорослим залишатися спокійними в подібних ситуаціях?**

**Психолог Вадим Колесников [наголошує](https://www.bbc.com/ukrainian/society/2015/06/150526%5Fchildren%5Fwar%5Fko)**: «Понад усе дітей травмує невпевненість батьків...Коли дитина відчуває чи бачить невпевненість дорослого, то починає боятися. Це інстинкт. Цю невпевненість вона відчуває через голос, вібрації й навіть запах».

Аби **зберігати спокій** в умовах нестабільної ситуації, експерти радять:

1\. **Обмежувати час в інтернеті,** перед телевізором та іншими джерелами новин. Краще провести його з дітьми або за справами, що само собою згачно знизить тривогу.

2\. **Вирішувати проблеми в міру їх надходження**, не драматизуючи й не нагнітаючи паніки.

3\. **Максимально структурувати та наповнювати день,** щоб зменшити простір для тривожних думок.

4\. **Обмежити спілкування з людьми-джерелами паніки**, адже вона передається надзвичайно швидко.

5. **Пам’ятати про ресурси** та в жодному випадку не виключати з щоденного життя речей, які надихають та радують.

![Як спілкуватися з дитиною в ситуації соціальної нестабільності на learning.ua](https://learning.ua/content/newsimg/579.png)

**Як допомогти дитині впоратися з стресом?**

Безумовно, **до кожної дитини потрібен індивідуальний підхід,** та психологи виокремили **загальні рекомендації** батькам, як допомогти дитині подолати напружену ситуацію.

1\. **Говорити правду в доступний та прийнятний для дитини спосіб.** Йдеться як про **зміст** (максимально правдивий і вичерпний), так і його **емоційну подачу** (спокійно, наскільки можливо, без страшних прогнозів).

- **Слова, які важливо чути дитині:**
- Зараз ми в безпеці.
- Я вірю в твою та нашу щасливу й добру долю.
- Я і багато людей зробимо все, щоб ми були в безпеці.
- Поганих людей набагато менше, ніж хороших.
- **Заборонені фрази**:
- «Помовч» ("відійди"/"заспокойся"/"відчепись«),
- «Не бачиш, що робиться!»,
- «Це не дитячі розмови!»

 **2\. Зберігати звичний режим** — важливо не змінювати ритм життя, не відмовлятися від щоденних ритуалів (читання книг чи колискової на ніч).

3\. **Наповнювати життя дитини цікавими та ресурсними справами** — спорт, гуртки, спілкування з друзями, спільне проведення часу.

- Як зазначає В. Горбунова, це допоможе **створити внутрішнє міцне переконання, що життя продовжується**, а також значно підсилити **стресостійкість дитячого організму** через викиди гормонів (окситоцину, дофаміну, серотоніну), синтез яких збільшується від переживань радості та контакту.

Світлана Ройз наводить такі **важливі дії для зняття емоційної напруги й повернення ресурсу:**

 **1\. Грати.** У дітей є чудова рятівна стратегія від страху — гра: в ній не страшно. Для дитини вона є способом впоратися з тривогою та стресом.

- Деякі діти можуть в зв’язку з ситуацією в країні почати грати у війну. Не потрібно забороняти дитині **програвати ці ситуації**. За переконаннями психологів, подібні заборони рано чи пізно можуть **призвести до надмірної агресії й підвищеної цікавості** до цієї теми

**2\. Обіймати**: кожен раз обіймаючи дитину, ми створюємо навколо неї додаткові кордони безпеки й створюємо образ захищеності.

3\. Дозволити, якщо це необхідно, **проявити напругу тілесно** — побігати, пострибати, покричати.

4\. **Робити дихальні вправи** (видих довший за вдих) — свисток, флейта, мильні бульбашки, кульки.

5. **Застосовувати техніки арт-терапії:**

- **Малювати й розмальовувати мандали** (малювати в колах), описувати долоньки, стопи, усе тіло — це допомагає повертати відчуття кордонів.
- **Вибирати матеріали, над якими можна відчувати контроль**, — пластилін, глина, хлібний м’якуш, кінетичний пісок, тісто, малювати олійною пастеллю або восковою крейдою.
- **Використовувати обривну аплікацію** (руками рвати кольоровий папір на дрібні шматочки й із них робити колаж). Малювати олійною пастеллю на темному папері.
- **Майструвати будинки**, робити істот з будиночками на спинках (наприклад, равликів), грати зі сірниковими коробками. Це допоможе дитині відновити почуття безпеки й відчуття внутрішніх кордонів.
- **Фантазувати** — створювати (малювати, моделювати) уявний чарівний безпечний світ.
- **Якщо зараз немає можливості трансформувати страх,** створити для нього сейф — скриню, папку. Намалювати, покласти в «надійне місце», міцно-міцно закрити. Це дасть тимчасовий перепочинок від страху.

6\. **Грати з водою** — майже всі водні ігри діють на дитину заспокійливо й знімають емоційну напругу:

- **уявляти** воду, водний простір; спостерігати, як бурхливі хвилі трансформуються;
- **малювати** водний простір (нехай цей малюнок буде динамічним — починати краще з сильних хвиль, які поступово заспокоюються);
- **тримати руки під водою**, поступово зменшуючи натиск;
- **барабанити по воді долонями**, знижуючи інтенсивність.

Експерти радять батькам **виділяти хоча б 10 хвилин**, щоб побути з дитиною разом **у стані спокою й просто спілкуватися** про те, що для неї важливо.

- Психотерапевт **Рената Гладовська** [**підкреслює**](https://2plus2.ua/novyny/voenniy-stan-yak-govoriti-pro-ce-z-ditmi): «Страхи та тривоги дітей активізуються перед сном. Тому **обов’язково знайдіть час для дитини увечері»**.

Тож, як ми бачимо, батькам під час нестабільних соціально-політичних ситуацій дуже важливо **створити всі умови, щоб дитина почувалася в безпеці** й знала, що батьки, незважаючи ні на що, турбуватимуться про неї й будуть поруч.

Найцінніше, чим ми можемо допомогти дітям пережити нинішню ситуацію в Україні, — це **залишатися максимально спокійними та розсудливими**.

Ситуація в країні рано чи пізно стабілізується, тож нам потрібно подбати про психологічну безпеку своїх малюків **для майбутнього, для життя.**