Під час додавання та віднімання звичайних дробів потрібно, щоб у кожного з елементів прикладу був спільний знаменник. Тоді в дробі, котрий є сумою або різницею, знаменник не змінюється, і всі дії виконуються з чисельником. Якщо ж у доданків або зменшуваного та від’ємника знаменники різні, то їх потрібно привести до одного спільного числа шляхом множення або ділення всього дробу на потрібне число.
Перед учнем міститься ланцюжок обчислень, де подаються звичайні дроби, серед яких є такі, що мають як однакові, так і різні знаменники. Остаточний результат уже є відомим, а от чисельник одного з елементів — ні, на його місці порожнина. Школяр, щоби знайти цей число, має виконати цілу низку дій. Спершу він має зрозуміти, до якого спільного знаменника приводили всі числа, потім — обчислити, на яке число помножували те, що відрізняється від інших.
Завдяки цьому школяр дізнається які чисельники брали участь у виконанні цієї дії, і вже тільки після цього треба буде від чисельника суми віднімати відомі чисельники.