У рівняннях замість невідомого елемента зазвичай ставиться літера «х», і нею може бути не лише ціле або дробове число, а й показник степеня. У процесі виконання цього завдання дитина тренуватиметься визначати невідомий показник.
Перед учнем міститься не лише таке рівняння, а й повний хід його розв’язання. Дитина аналізує його «сходи», розуміючи, яку послідовність дій треба виконати, щоб дізнатися показник степеня. Але завдяки наявності в каркасі цього шляху порожніх клітинок усі обчислення учень проводить самостійно. Робота з числами дуже проста, але дитина має можливість бути учасником цих обчислень. Особливу увагу слід приділити перетворенню звичайного числа на число, піднесеного до степеня. Число слід сприймати як результат множення іншого числа самого на себе. Наприклад, дев’ятка — це трійка у квадраті.
Вивчаючи такий спосіб зображення чисел, дитина приходить до рівності, у якій є пара чисел, піднесених до степеня з однаковою основою, але різними показниками, та дією множення або ділення. А що залишається зробити в такому випадку дитина вже знає — додати або відняти показники.