Опис завдання
У цій вправі ти потренуєшся відповідати на коротке, але дуже важливе запитання з хімії: скільки неспарених електронів мають елементи VA (15) групи. Це типове завдання формату ЗНО/НМТ, де потрібно не вгадувати, а швидко згадати будову електронної оболонки та зробити правильний висновок.
Завдання подано у вигляді тесту з варіантами відповіді. Ти обираєш один варіант і одразу перевіряєш себе. Такий формат добре підходить для повторення теми про елементи VA групи та закріплення понять «валентні електрони» і «неспарені електрони». Поступово ти навчишся розв’язувати подібні питання впевнено й без зайвих підрахунків.
Батькам і вчителям вправа допоможе швидко оцінити, чи розуміє учень логіку електронної будови, а не просто запам’ятовує факти. Її зручно використовувати для самоперевірки, короткого опитування на уроці або як частину підготовки до контрольної чи підсумкового тесту.
- Тренуєш уважність до формулювань у тестах і вміння обирати одну правильну відповідь.
- Закріплюєш поняття про неспарені електрони та їх зв’язок із будовою атома.
- Працюєш у темпі ЗНО/НМТ: швидко згадуєш правило й застосовуєш його.
- Отримуєш миттєвий зворотний зв’язок і бачиш, що варто повторити.
Виконуй вправу кілька разів, щоб довести навичку до автоматизму. Якщо помилився, зупинись і пригадай, як визначають кількість неспарених електронів у валентному шарі. Так ти не лише підготуєшся до тестів, а й краще зрозумієш тему про елементи VA групи та їхні властивості.
Пов'язані стандарти
Учасник/учасниця ЗНО повинен/повинна вміти:
- називати найпоширеніші у природі неметалічні елементи; якісний та кількісний склад повітря.
- пояснювати суть явища алотропії; відмінності властивостей алотропних модифікацій Оксигену, Сульфуру, Карбону, Фосфору складом їхніх молекул або будовою; суть явища адсорбції (на прикладі активованого вугілля); антропогенні та природні причини появи в атмосфері оксидів неметалічних елементів, процесів окиснення, колообігу Оксигену;
- наводити приклади алотропних модифікацій Оксигену (кисень та озон), Сульфуру (ромбічна та моноклинна сірка), Карбону (графіт, алмаз та фулерен), Фосфору (білий та червоний фосфор); сполук неметалічних елементів з Гідрогеном (гідроген хлорид, гідроген сульфід, амоніак);
- складати хімічні рівняння, що підтверджують окисні властивості неметалів (кисень, сірка, вуглець, хлор) в реакціях з воднем і металами; відновні властивості водню й вуглецю в реакціях з оксидами металічних елементів; реакцій, які характеризують властивості водних розчинів гідроген хлориду (з основами), гідроген сульфіду (з лугами), амоніаку (з кислотами); реакцій нітратної і концентрованої сульфатної кислот з магнієм, цинком, міддю, реакцій: одержання кисню з гідроген пероксиду та води; кисню з воднем, вуглецем, сіркою, магнієм, залізом, міддю, метаном, гідроген сульфідом;
- порівнювати фізичні та хімічні властивості неметалів, оксидів неметалічних елементів; властивості водних розчинів гідроген хлориду, гідроген сульфіду, амоніаку;
- характеризувати неметали, їхні фізичні властивості та застосування; застосування гідроген хлориду, гідроген сульфіду, амоніаку; фізичні та хімічні властивості нітратної і концентрованої сульфатної кислот (взаємодія з магнієм, цинком, міддю); хімічні властивості кисню; практичну значущість явища адсорбції, адсорбційну здатність активованого вугілля та аналогічних лікарських препаратів;
- оцінювати біологічне значення найважливіших неметалічних (Оксигену, Нітрогену, Карбону, Фосфору, галогенів) елементів; значення кисню в життєдіяльності організмів; озону в атмосфері;
- висловлювати судження щодо застосування озону, екологічних наслідків викидів в атмосферу оксидів Карбону, Нітрогену, Сульфуру; кислотних дощів, парникового ефекту;
- обґрунтовувати значення алотропних перетворень; застосування кисню;
- доводити практичну значущість неметалів та сполук неметалічних елементів.
