Опис завдання
У цій вправі ти потренуєшся визначати максимальну валентність Нітрогену в сполуках. На екрані ти бачиш запитання: «Визнач, чому дорівнює максимальна валентність Нітрогену в сполуках», а відповідь потрібно обрати у випадаючому списку. Це коротке завдання допомагає швидко перевірити, чи добре ти пам’ятаєш одну з базових тем ЗНО з хімії.
Валентність показує, скільки хімічних зв’язків може утворювати атом у сполуках. Для Нітрогену це особливо важливо, бо він утворює різні сполуки й може проявляти різні значення валентності. Уміння знаходити максимальну валентність стане в пригоді під час розв’язування тестів, роботи з формулами та пояснення властивостей речовин.
Вправа зручна для самоперевірки: ти обираєш варіант відповіді й одразу бачиш, чи правильно міркуєш. Батькам вона допоможе швидко зрозуміти, що саме повторює дитина, а вчителям — використати завдання як міні-розминку на уроці або як частину підготовки до контрольної та ЗНО.
- Тренуєш поняття «валентність» і вчишся не плутати його з іншими характеристиками атома.
- Закріплюєш знання про Нітроген у сполуках і готуєшся до типових завдань формату ЗНО.
- Працюєш у простому форматі вибору відповіді — швидко, зручно, без зайвих підказок.
- Підходить для повторення вдома, на уроці та для короткої перевірки перед тестом.
Виконуй вправу уважно: прочитай запитання, згадай, як визначають максимальну валентність елемента в сполуках, і вибери правильний варіант у списку. Кілька таких коротких тренувань — і тема «Нітроген. Хімічні властивості» стане для тебе значно зрозумілішою, а відповіді в тестах — упевненішими.
Пов'язані стандарти
Учасник/учасниця ЗНО повинен/повинна вміти:
- називати найпоширеніші у природі неметалічні елементи; якісний та кількісний склад повітря.
- пояснювати суть явища алотропії; відмінності властивостей алотропних модифікацій Оксигену, Сульфуру, Карбону, Фосфору складом їхніх молекул або будовою; суть явища адсорбції (на прикладі активованого вугілля); антропогенні та природні причини появи в атмосфері оксидів неметалічних елементів, процесів окиснення, колообігу Оксигену;
- наводити приклади алотропних модифікацій Оксигену (кисень та озон), Сульфуру (ромбічна та моноклинна сірка), Карбону (графіт, алмаз та фулерен), Фосфору (білий та червоний фосфор); сполук неметалічних елементів з Гідрогеном (гідроген хлорид, гідроген сульфід, амоніак);
- складати хімічні рівняння, що підтверджують окисні властивості неметалів (кисень, сірка, вуглець, хлор) в реакціях з воднем і металами; відновні властивості водню й вуглецю в реакціях з оксидами металічних елементів; реакцій, які характеризують властивості водних розчинів гідроген хлориду (з основами), гідроген сульфіду (з лугами), амоніаку (з кислотами); реакцій нітратної і концентрованої сульфатної кислот з магнієм, цинком, міддю, реакцій: одержання кисню з гідроген пероксиду та води; кисню з воднем, вуглецем, сіркою, магнієм, залізом, міддю, метаном, гідроген сульфідом;
- порівнювати фізичні та хімічні властивості неметалів, оксидів неметалічних елементів; властивості водних розчинів гідроген хлориду, гідроген сульфіду, амоніаку;
- характеризувати неметали, їхні фізичні властивості та застосування; застосування гідроген хлориду, гідроген сульфіду, амоніаку; фізичні та хімічні властивості нітратної і концентрованої сульфатної кислот (взаємодія з магнієм, цинком, міддю); хімічні властивості кисню; практичну значущість явища адсорбції, адсорбційну здатність активованого вугілля та аналогічних лікарських препаратів;
- оцінювати біологічне значення найважливіших неметалічних (Оксигену, Нітрогену, Карбону, Фосфору, галогенів) елементів; значення кисню в життєдіяльності організмів; озону в атмосфері;
- висловлювати судження щодо застосування озону, екологічних наслідків викидів в атмосферу оксидів Карбону, Нітрогену, Сульфуру; кислотних дощів, парникового ефекту;
- обґрунтовувати значення алотропних перетворень; застосування кисню;
- доводити практичну значущість неметалів та сполук неметалічних елементів.
