Дитячі психологи стверджують, що відправною точкою розвитку психіки дитини є процес усвідомлення своєї відокремленості від батьків. Коли дитина розуміє себе як окрему від тата й мами істоту, вона починає відкривати у собі різні частини внутрішнього світу. І вже остаточне формування механізмів світосприйняття, яке приходиться приблизно на 6-7 рік життя, означає остаточне формування психіки малюка.
Але як саме проходить цей процес та що мають знати батьки, до чого їм треба бути готовими? Згідно з дослідженнями педагогів, які спеціалізуються саме на дітях дошкільного віку, деякі розумові процеси та механізми сприйняття навколишнього світу дійсно «зʼявляються». Як саме у дитині формується здатність отримувати естетичне задоволення від творів мистецтва, як у дитини зʼявляється сумління та як вона вчиться співчуттю? Це можна назвати, певною мірою, духовним таїнством. Ми не можемо знати, як у душі малюка зароджуються ці можливості, але ми знаємо, коли саме це стається. А значить, батьки можуть підготуватись до змін у поведінці дитини.
Разом з тим існують і ті можливості та властивості дитячої психіки, які з віком не просто «зʼявляються» невідомо як, а розвиваються на базі чогось. Наприклад, памʼять. Ріст обʼєму памʼяті дозволяє дитині значно ліпше комунікувати з оточуючими, адже збільшується словниковий запас. Також збільшений обʼєм памʼяті дозволяє дитині 6 років вивчити у багато разів більше обʼєктів навколишнього середовища, ніж на це здатна дитина у віці 3-4 рочків.
Загалом дитячі психологи розділяють увесь дошкільний вік дитини на три періоди:
- Період немовляти — від народження і приблизно до кінця першого року життя, коли дитина говорить перші слова та робить перший крок.
- Молодший дошкільний вік — від 2 до 4 років.
- Старший дошкільний вік — це діти 5-6 років.
Звісно, така диференціація вельми умовна. Адже дитина — це маленька людина, повноцінна, хоча і зовсім юна. Тож кожна є неповторною і проходить шлях розвитку, загалом спільний для всіх, своїм власним неповторним способом. Варто зазначити, що батькам не слід турбуватися, якщо дитина у віці 4 років ще не оволоділа навичками, якими інші діти оволодівають у 3. Багато тат і мам, побачивши це, відразу починають хвилюватись щодо «відставання у розвитку» або подібних страхів. Дарма. Адже будь-яка статистика, яка торкається теми розвитку дитини, основана лише на спостеріганні за великою кількістю малюків, а не реального стану дитячої свідомості. Тож навіть якщо дитина, скажімо, заговорила не у рік, а у два чи навіть пізніше, не слід думати, що у неї нема шансів вирости у великого оратора. Треба тільки проявляти увагу до малюка. І саме щоб підготовити батьків до тих чи інших процесів у дитячій свідомості, які здебільшого (але не обовʼязково) відбуваються у певний період, і була створена наступна статистика.
Особливості молодшого дошкільного віку
З точки зору педагогіки інтерес починає представляти саме молодший дошкільний вік, тобто вік від 2 до 4 років. Період, поки дитина є немовлям, є теж важливим, але навчальний процес, звісно, у цей час не побудуєш.
Починаючи від 2-3 років, від дитини все частіше можна почути конструкції з панівним елементом «я». Адже саме у цей період можна почути від дитини «я знаю!», «я сам», «я вмію». Головна небезпека цього періоду — загроза скотитись в нарцисізм, бо дитина може звикнути говорити про власні вміння та почати себе розхвалювати. Але у цього періоду є й можливість вийти у конструктивне русло — якщо батьки будуть заохочувати дитячу самостійність і давати малюку завдання, щоб він показав свої вміння. Тоді дитина почне пишатись не собою, а власними результатами.
У віці 2-3 роки формується повноцінне сенсорне сприйняття. Зорові, слухові та тактильні сигнали складаються у єдину картинку. Дитина починає сприймати світ повноцінно та багатогранно. Батькам варто дати своєму нащадку для цього всі можливості: якнайчастіше гуляти, грати у ігри з кольоровими предметами різної форми, багато говорити з дитиною, звертаючи увагу, звісно, не стільки на інформацію повідомлення, скільки на тон голосу.
Розвивається здатність володіти своїм тілом. Гімнастика для пальців, активні ігри на свідому повітрі, ранкова зарядка — все це допоможе дитині розвинути контроль над власним тілом найліпше.
А от памʼять дітей цього віку майже завжди залишається надто нестабільною, щоб сподіватись на ефективне вивчення якогось матеріалу. Дитина у віці біля 3 років може запамʼятати щось яскраве, подане з емоційною забарвленістю. Але свідомо сконцентруватись на чомусь і вивчити щось нецікаве дитина ще не може.
Поступово у цей період формується здатність аналізувати дійсність без безпосереднього втручання. Якщо раніше малюк міг сприймати ті чи інші процеси навколишнього світу тільки втручаючись у них (і звідси бажання до всього доторкнутись дитини віком 2 років), то тепер малюк вже може аналізувати прості процеси зі сторони.
Розвиток дітей 5-7 років
Особливість розвитку дитини у цей період в тому, що саме починаючи від 4-5 років зʼявляється здатність дитини до глибокої емоційної привʼязаності. Саме у цей період дитина є найбільш вразливою до оцінок батьків, і саме зараз їй найбільше потрібні любов та розуміння.
Про загадкове, навіть містичне явище емпатії нині говорять нерідко. Можливість відчувати те, що відчуває інша людина, глибинне, дійсно сильне співчуття, здатність розділити з іншим емоції незалежно від того, чи потрапляла перша людина у життєву ситуацію другої чи ні. І ця здатність починає формуватись саме у віці біля 6 років. Хоча до дійсно серйозного рівня їй ще далеко, хоча в 9 випадках з 10 дитина все ще буде дивитись на будь-яку ситуацію з позиції власного «я», вже потроху в ній народжується вміння розуміти почуття інших. Саме тому бажано, аби батьки у цей період мотивували дитину саме емоційно-чуттєвими стимулами. Малюк буде слухняніший, якщо боятиметься не покарання, а смутку своїх батьків. Він буде старанніший у навчанні не за винагороду у вигляді цукерок, а за схвалення тата й мами, які щиро ним пишаються. Саме цей період є чудовим часом для закладання фундаменту міцних стосунків між батьками та дітьми.
І, як вже було сказано, у цьому віці розвивається творче мислення, здатність дитини щось творити та насолоджуватись обʼєктами мистецтва з більшим їх розумінням, ніж раніше. Варто стимулювати ці нахили та давати дитині можливість для творчого вираження себе. Важливо лише прислухатись до малюка. Якщо він любить малювати, його варто вчити саме цьому, а якщо він більше любить танці — велика кількість гуртків приймають дітей від 5-6 років. Головне, прислухатись саме до дитини та робити навантаження помірними.
Дитячі психологи виділяють три характерні особливості мислення для дитини цього віку:
- Первинний егоцентризм. Дитина все ще продовжує будь-яку ситуацію оцінювати виключно зі своєї точки зору. В принципі це абсолютно нормально, адже здатність до розуміння не завжди проявляється у цьому віці. І навіть якщо це вміння вже потроху опановується малюком, він ще не буде «вмикати» його сам.
- Надання рухомим предметам властивостей живого. Саме у цей період дитина уособлює машини, оживляє велосипеди та ставиться до деяких рухомих неживих обʼєктів як до істот.
- Дитина здатна виділити окремі деталі з цілої картини. Вона вчиться диференціації елементів та аналізу цілого. Але логічні звʼязки між елементами однієї структури ще їй не зрозумілі.
Саме тому у цей період така увага приділяється казкам (як носіям моралі та історіям, які прославляють здатність до розуміння чужих почуттів), іграм з рухомими предметами та логічним задачкам.
Формування совісті стимулює дитину до спроб зрозуміти світ як цільну структуру. Світосприйняття стає більш глибоким, а розуміння звʼязків між процесами та їхніми наслідками — повним. Разом з тим дитина намагається зрозуміти своє власне місце серед інших людей у тій чи іншій системі соціальних відносин, чи то в сімʼї, чи то в дитячому садку. В свою чергу це змушує дитину робити більш осмислені вчинки, вже менше й менше слухаючи свою імпульсивну природу.
Описані вище процеси так чи інакше залишаються загадкою внутрішнього світу маленької людини. Ні осягнути їх, ні контролювати людина зі сторони не може. Але батьки здатні направляти своє дитя, стимулюючи ті чи інші його якості. Головне — не проґавити момент їх формування. Щоб дати цю можливість батькам, і був зібраний цей матеріал, але вже від мам і тат залежить, чи будуть вони достатньо уважними до своїх дітей.
