З першого вересня 2023 року Православна церква України відмовилася від юліанського календаря, тож цьогоріч Різдво більшість українців зустрічали разом з усім цивілізованим світом.
Однак у багатьох людей виникає багато питань з приводу цього переходу та особливостей різних календарів. Тож у сьогоднішній статті ми вирішили відповісти на найбільш актуальні з них.
1) Коли в римсько-католицькій, греко-католицькій і православній церквах святкують Різдво?
Насправді у всіх церквах Різдво святкується 25 грудня. Відмінність полягає лише в тому, що за юліанським календарем, яким до недавньої пори користувалися українські церкви, 25 грудня настає 7 січня. Адже той календар зараз відстає на 13 днів.
- Винятком є Вірменська апостольська церква та Вірменський патріархат у Єрусалимі, які святкують Різдво одночасно з Богоявленням (Хрещенням).
А вигадки про те, що 7 січня є більш правильною датою народження Ісуса або про перенесення свята з 25 грудня на 7 січня більшовиками є просто вигадками, які поширюються або від незнання або для введення в оману парафіян.
2) Чи відомо, коли народився Ісус Христос?
Точна дата народження Ісуса Христа наразі є невідомою, тож її вибір є більш символічним, ніж історично достовірним.
- «Ранні християни у ІІ-ІV століттях називали різні дати Різдва: 25 або 28 березня; 9 або 31 квітня; 21 травня; 17 або 28 листопада; 25 або 28 грудня. Із часом вибір упав на 25 грудня. Цю дату вирахував єпископ Карфагену святий Кіпріан (народився 258 року)», — зазначають історик Ярослав Грицак та письменниця Надійка Гербіш у книзі «Велика різдвяна книжка»
Історики також припускають, що встановлення сучасної дати Різдва було повʼязане з дохристиянськими віруваннями. Так, святкування 25 грудня почала впроваджувати римська церква. Саме в цей день у римі нехристияни відзначали свято «Непереможного сонця», яке було повʼязане з переходом Сонця через точку зимового сонцестояння (21 грудня) і збільшенням тривалості дня.
Справді, дуже часто для утвердження християнських свят богослови переосмислювали і змінювали атрибутику язичницьких свят. Тож, імовірно, через кілька днів після сонцестояння, коли день ставав довшим за ніч (світло перемагало темряву) й було вирішено святкувати Різдво Христове — народження Ісуса Христа.
- «Ми святкуємо день 25 грудня не задля народження сонця, а задля народження Того, хто те сонце сотворив», — зазначав християнський теолог, філософ і церковний діяч Августин Аврелій.
Остаточно дата Різдва була затверджена на Третьому вселенському (Ефеському) соборі 431 року.
3) Яким календарем користуються в більшості країн світу?
Більшість людей та церков живуть за григоріанським календарем. Він був введений 1582 року Папою Римським Григорієм ХІІІ на заміну юліанського, який був неточним і відставав від астрономічного сонячного на 12 хвилин.
- Першими на григоріанський календар протягом 1582–1587 рр. перейшли Італія, Іспанія, Португальське королівство, Річ Посполита, Королівство Франція, Нідерланди, Австрійська монархія, Швейцарія, Угорське королівство.
- Згодом, у 1700-1753 рр. ним замінили юліанський у Королівстві Великої Британії, протестантській Німеччині, Швеції, Фінляндії, Данії-Норвегії.
Серед церков першими на календар перейшли католицькі церкви, згодом — протестанські, і значно пізніше — частина православних.
В Україні ним зараз також користуються усі громадяни у цивільному житті.
4) Хто створив юліанський календар?
Його запропонував у 45 р. до н.е. римський консул Юлій Цезар за порадою грецького астронома Созігена. Було узгоджено тривалість року із сонячним календарем і встановлено, що рік триває 365 днів і 6 годин.
Юліанський календар став основним у Римській імперії та у багатьох країнах світу. Оскільки християнство поширилося саме з тих країн, що підпорядковувалися Римській імперії (Іудея, Мала Азія, Єгипет) і жили за юліанським календарем, то він став основним і для християнських церков.
- Наразі у світі ним користуються лише деякі церкви та бербери (етнічний корінний народ Пн. Африки).
5) Чому вирішили замінити юліанський календар?
Насправді він є неточним тому, що Земля рухається навколо Сонця швидше, ніж думали римляни. Кожного року накопичується зайвих 11 хвилин 14 секунд. Тобто астрономічний сонячний рік насправді триває 365 днів, 5 годин, 48 хвилин і 46 секунд. Відповідно кожні 128 років за юліанським календарем накопичується майже цілий зайвий день. А в 1582 році було вже 10 зайвих днів.
- «Проблема юліанського („старого“) календаря полягає в тому, що кожні 128 років в ньому відбувається накопичення розбіжності в одну добу між астрономічним (сонячним) і календарним (вирахуваним за формулою) рівноденням. На сьогодні розходження між реальним (астрономічним) рівноденням та датою 21 березня, на яку мало би припадати рівнодення, складає вже 13 днів. Чому це проблема? Бо таке багатоденне розходження між реальними астрономічними подіями та календарними датами призводить до того, що святкування всіх неперехідних свят церковного року поступово зсуваються вперед, так що з плином часу, наприклад, свято Різдва Христового буде припадати на час приготування до Великого посту і навіть на сам піст, що є абсурдним», — пояснюють у Православній церкві України.
Тобто реформою календаря Папа Римський Григорій ХІІІ повернув дату зимового сонцестояння на 21 грудня, а дату весняного рівнодення — на 21 березня. Тож Різдво знову почало збігатися з днем астрономічного початку збільшення світлового дня, а астрономічне рівнодення стало відбуватися 21 березня.
- Відзначимо, що дата весняного рівнодення також є важливою для точного обчислення дати Великодня.
6) На скільки днів юліанський календар зараз відстає від григоріанського?
У XX-XXІ століттях календар відстає на 13 днів. У 2101 році — буде відставати на 14 днів.
- Коли країни Європи переходили з нього на григоріанський у 1582 році, він відставав від астрономічного календаря на 10 днів.
7) Коли в Україні відбувся перехід на григоріанський календар для цивільного вжитку?
1582 року — для українців, що жили в державі Річ Посполита (більшість території України на той час). І православна, і греко-католицька церква чинила спротив нововведенню римо-католицької церкви і залишилася жити за юліанським.
1918 року — для українців, що жили на території колишньої Російської імперії. Церква також перехід не здійснила.
- Тобто люди почали жити за новим календарем: 16 лютого стало 1 березня. А церква почала відставати на 13 днів.
8) Хто ввів григоріанський календар на тій території України, яка до 1917 р. перебувала у складі Російської імперії?
Потрібно розуміти, що це був період Першої війни Радянської Росії з Українською Народною Республікою (грудень 2017 — березень 2018 рр.), коли більшовики захопили більшу частину територій України — Київ, Харківську, Полтавську, Катеринославську губернії, Донеччину та Крим.
Відповідно на частині території, що була окупована більшовиками, григоріанський календар ввела Рада народних комісарів з 31 січня 1918 р. (1 лютого стало 14 лютого). З метою запровадження в росії «однакового майже з усіма культурними народами обчислення часу».
А на частині території, що підпорядковувалась українській державі, — Мала рада Української народної республіки (УНР), що перебувала на той час в Коростені на Волині (16 лютого стало 1 березня). Українські діячі пояснювали зміну необхідністю встановлення тісніших взаємозв’язків з європейськими державами. Вони уклали мирний договір з Німеччиною та Австро-Угорщиною і попросили в них допомоги у боротьбі з більшовиками. Саме 1 березня УНР вигнала за допомогою німецьких військ більшовиків з Києва
Церква в обох випадках залишилася жити за юліанським календарем.
9) Чи святкували ми Різдво одночасно з католиками до 1917 року?
Ні. Це відбувалося, певно, лиш до 1582 року. Тому що після цієї дати наш церковний календар свят почав відставати від більшості країн Європи, які перейшли на григоріанський. Тож наше 25 грудня було їхнім 7 січня.
10) Чи переносили більшовики дату Різдва на 7 січня?
Ні. Дата змінилася через те, що церква залишилася жити за юліанським календарем. А більшовики, навпаки, робили спроби запровадити Різдво 25 грудня, однак їм це не вдалося. Пізніше, як відомо, вони спрямували свої пропагандистські зусилля на дискредитацію Різдва.
11) На який календар перейшла церква в Україні в 2023 році?
Православна церква України та Українська греко-католицька церква перейшли на новоюліанський календар. Він був розроблений сербським астрономом, професором математики й небесної механіки Белградського університету Мілутіном Міланковичем 1923 року для вдосконалення юліанського календаря.
- У цьому ж році Конгрес православних східних церков його затвердив.
Згідно з ним, Різдво і більшість нерухомих свят ми будемо святкувати разом з католиками (25 грудня), а дати Великодня і залежних від нього свят (Трійця, Вознесіння Христове, Великий піст) будуть вираховуватися за місячним календарем.
Власне, новоюліанський календар є більш наближеним до астрономічних подій, ніж григоріанський. Як повідомляє Православна церква України, у ньому «пропускається» 7 діб на 900 років, а в григоріанському 3 доби — на 400 років. Відзначимо також, що протягом періоду з 1 березня 1600 року до 28 лютого 2800 року новоюліанський календар повністю збігається з григоріанським.
- Наразі новоюліанським календарем користується 10 з 15 православних церков.
Сподіваємося, ці відповіді допоможуть вам розібратися у календарних змінах. Ми погоджуємося з тим, що перехід на новий календар церквами в Україні давно назрів. Завдяки цій реформі нарешті було виправлено календарні неточності й ми будемо святкувати Різдво з усім цивілізованим світом.