Дитина, вивчаючи математику в минулому, вже познайомилась з графіками, але тепер її знання вийшли на новий рівень, відтак і робота з графіками та інформацією, яка у них подається, стає складнішою. На екрані перед учнем на кожному етапі завдання міститься новий графік. У ньому вказується кількість обʼєктів, що належать до різних видів, а також порівнюється їхня кількість. Це можливо завдяки своєрідному способу подання інформації. Назви обʼєктів, кількість яких треба визначити, міститься у горизонтальному рядку під графіком, а числа, які позначають кількість, у вертикальному з лівого боку. Точка, яка знаходиться над назвою обʼєкта і відноситься відповідно саме до нього, знаходиться також на певній висоті, яка відповідає тому чи іншому числу. Поряд з графіком є таблиця. Там названі ці обʼєкти, а поруч з кожною назвою – порожня клітинка. У них і треба ввести числа, які відповідають кількості цих предметів згідно з інформацією, що подається у графіку. Точки у ньому обʼєднуються відрізками, які допомагають краще оцінити та порівняти кількість обʼєктів у кожній з груп. Таким чином учень не просто читає графік, а й вчиться працювати з ним, адже графіки використовуються саме для можливості наглядного порівняння кількості обʼєктів та динаміки у їхній зміні. Важливо також і те, що у таблиці назви обʼєктів подаються не у тому порядку, що у графіку, отже, дитині доведеться уважно переносити дані графіку у таблицю. Це робить навчальний процес вдумливим.