Діаграми здебільшого використовуються для порівняння величин, обʼємів – загалом, для порівняння кількості. Проте для цієї мети використовуються не лише вони, а й інші формати подання інформації про кількість. Зокрема, досить важливими є таблиці. У ході виконання цього завдання дитина тренуватиметься порівнювати кількість тих чи інших предметів за допомогою таблиці. На екрані перед учнем на кожному етапі міститься зображення однієї такої таблиці. Учень, вже маючи досвід роботи з таблицями, має спочатку зорієнтуватись у ній: що означають горизонтальні ряди, а що – вертикальні стовпчики, як вони взаємоповʼязані тощо. Над таблицею міститься текст завдання, у якому ставиться головне питання рівня. Учень шукає у таблиці те, що стосується даного питання, не звертаючи увагу на все інше. Наприклад, якщо у таблиці зазначено кількість подоланих кілометрів для машини і літака протягом двох днів, а у завданні треба порівняти лише кількість кілометрів, яку проїхав автомобіль, то на всі дані, що повʼязані з літаком дитина звертати увагу не має – вони надаються навмисно для того, щоб учень навчився у таблиці шукати суто ту інформацію, яку треба, та виділяти її серед іншої. Отже, учень знаходить два числа для порівняння і виконує з ними ту дію, яку треба, згідно із завданням. Наприклад, якщо треба дізнатись, на скільки у вівторок продали більше пончиків, ніж в середу, то від кількості проданих солодощів вівторка віднімається число пончиків, що продані були на наступний день. Число-відповідь треба вписати у порожню клітинку, щоб продовжити рух між рівнями вправи.