Для створення послідовностей інколи використовують код. Це слово має кілька значень, і у контексті математики воно означає, що певний предмет має умовне позначення тією чи іншою цифрою. Коли людина зображує цифри, то має на увазі ці предмети, при чому послідовність кодових чисел розшифровується. і замість чисел ставляться обʼєкти, які й мав на увазі автор коду. У ході виконання цього завдання дитина буде працювати саме з найпростішими варіантами закодованої інформації. На екрані перед учнем міститься послідовність предметів. Учень має ознайомитись з нею. Під малюнком зображені елементи цієї послідовності, під кожним з яких є своя цифра. Вона і означає код. У завданні, яке додається до зображеного на екрані, сформульовано, як має виглядати код у фіналі. При цьому у завданні він має цифровий вигляд, тоді як у пусті квадратики треба перемістити не цифри, а предмети, які ними кодуються. Коли учень це робить, то продовжує послідовність, використовуючи код як мову-посередницю. Після цього дитина проходить на новий етап. На ньому її чекатиме інший набір обʼєктів, новий код-мета у завданні і новий спосіб кодування під малюнком. Якщо, скажімо, на минулому етапі малюнок сови означав одиницю, а песика – нуль, то на новому це може бути вже навпаки.