Характер такої математичної дії, як множення, відрізняється від характеру додавання. Якщо у випадку з додаванням просто треба додати певну кількість предметів до початкової, то, виконуючи множення, треба взяти кілька разів певне число предметів. Але при тому, що ця дія може здатися дитині важчою за додавання, це не так, і у повсякденному житті множення теж використовується часто. У ході виконання цього завдання дитина пересвідчиться у цьому. На екрані учень бачить перед собою двох звірят. У кожного з них є фрукти, але у одного з них плоди сховані у кошик. Проте відомо, що їх у нього стільки ж, скільки у тої тваринки, яка свої плоди тримає біля себе без кошика. Питання полягає у тому, скільки всього фруктів у обох звірят. Щоб зрозуміти механіку самої дії множення, варто пояснити дитині, що для обчислення кількості плодів достатньо просто до першого числа додати таке саме. Але разом з цим дана дія є не просто додаванням, а множенням на два. Тобто число фруктів першої тваринки для знаходження загальної кількості треба взяти двічі. Коли учень це зрозуміє, він буде множити на два (тобто додавати число до самого себе один раз) досить швидко.