Для виміру часу використовують спеціальні одиниці. І, якщо вимірювати довгі відрізки часу людина звикла за природними орієнтирами (місяці, дні, пори року), то в межах однієї доби існують більш математичні одиниці: секунди, хвилини, години. У ході виконання цієї вправи дитина зіштовхнеться зі спеціальними задачками, у яких освітлюється тема виміру часу. Наприклад, у задачі вказано, о котрій годин поїзд виїхав з першої станції, і о котрій він доїхав до кінцевої. А дитина має визначити, скільки часу він був у дорозі. Для цього треба перевести години дня і ночі у двадцятичотиригодинний формат, після чого від часу прибуття просто відняти час відʼїзду. Наприклад, поїзд відбув о 10 ранку, а приїхав о 7 вечора. Значить, від 19 треба відняти 10. Тобто поїзд був у дорозі 9 годин. Але учень має не просто дати відповідь на питання, а й перевести свої міркування з числами у вигляд математичного прикладу. Тобто поставити на порожні поля зменшуваного, відʼємника та різниці потрібні числа. Після цього дитина переходить на наступний рівень, де бачить вже іншу задачку, але аналогічну за способом виконання.
Учень/учениця: знає назви днів тижня та їх послідовність; знає, що доба, тиждень, година – одиниці вимірювання часу; визначає час за годинником з точністю до годин, записує його результати; використовує у записах скорочене позначення одиниць вимірювання часу (год); використовує знання про вивчені величини при розв'язуванні практично-зорієнтованих задач.
Учень/учениця: знає структурні елементи задачі – умова і запитання; числові дані та шукане; розуміє, що в умові задачі містяться числові дані, а запитання вказує на шукане; визначає числові дані, необхідні і достатні для відповіді на запитання задачі; робить висновок про те, чи описана ситуація є задачею.
Учень/учениця: розв’язує прості задачі на знаходження суми, різниці двох чисел; збільшення та зменшення числа на кілька одиниць, різницеве порівняння; знаходження невідомого доданка.
Учень/учениця: читає задачу; виділяє умову і запитання, про кого або про що йдеться в задачі, числові дані й шукане; обґрунтовує вибір арифметичної дії для розв’язування задачі; записує розв’язання задачі дією із зазначенням найменування результату, коротку відповідь; формулює (усно) повну відповідь на запитання задачі.