Годинник – це інструмент вимірювання часу. Однак, головним орієнтиром для цього є природа. Кожен оберт нашої планети навколо своєї осі займає близько 24 годин. Вони в свою чергу діляться на хвилини, а ті – на секунди. Однак доба, звісно, визначається положенням небесних тіл, а не стрілок годинника. Та частина планети, яку освітлює Сонце, переживає день, а та, яка обернена від Сонця – ніч. Відтак, звісно, на всій Землі не може бути однаковий час. Планета обертається, і для зручності вона була розділена на часові пояси, які йдуть паралельно її осі. Цих поясів, як і годин у добі, 24, і між ними є певна відповідність. Цікаво, що часові пояси не йдуть по прямій, інакше б вони перетинали кордони країн у незручний для людей спосіб. Україна суто географічно знаходиться у трьох поясах, адже є державою дуже великою по європейських мірках. Але для зручності населення вся країна розмістилась у одному поясі. Так чи інакше, але розуміти різницю в часі між різними поясами необхідно, і ця вправа присвячена вивченню саме цієї теми. На екрані перед школярем міститься зображення кількох годинників. Всі вони показують різний час. Над ними є формулювання умов. Там вказано, який часовий пояс є точкою відліку, а який треба визначити. Наприклад, загальною точкою відліку є Гринвіч у Лондоні і його часовий пояс. Кожен пояс далі на Схід додає по одній годині. Якщо у Лондоні «13:00», то у наступному поясі «14:00» у той самий час. У завданні на екрані описано, скільки треба додати до початкового часу. Дитина робить ці обчислення, після чого вибирає з-поміж годинників під задачкою потрібний. Коли учень це робить, то проходить далі, до нового подібного завдання. У цій вправі дитина як знайомиться з часовими поясами, так і пригадує, як працювати з аналоговими годинниками.