При опрацюванні десяткових чисел, тобто таких, де є як цілий, так і дробовий компоненти, значно частіше, ніж у інших випадках, потрібно дізнатись не точний, а приблизний результат. Хоча математика є точною наукою, в житті часто трапляються ситуації, коли достатньо знайти результат лише до певного розряду або ж визначити, чи є сума чи різниця більшою або меншою за певне число. Саме такий формат роботи пропонується дитині у ході виконання даного завдання. На екрані перед учнем міститься приклад, де, як мінімум, один з елементів є дробовим числом, котре може мати або й не мати цілу частину. Цей приклад може містити дію додавання або віднімання – це змінюється в залежності від того, про який етап завдання йде мова. Знайти остаточний результат цього прикладу не доведеться. Під математичним виразом міститься два варіанти відповіді, обидва використовують певне число-орієнтир. Перший варіант стверджує, що результат прикладу більший, ніж це число, тоді як другий – що менший. Учень не обчислює суму або різницю до останньої цифри. Натомість школяр просто має оцінити результат дії та вибрати один з варіантів. Чим швидше він це зробить, тим краще. Коли дитина вибирає один з варіантів, то проходить на наступний етап, де буде не лише новий приклад, але й інше число-орієнтир під прикладом. Ця вправа корисна для розвитку аналітичного мислення та вміння орієнтуватись у числах. Важливо також, що дитина тут працюватиме саме з дробами. Справа в тому, що завдяки наявності дробового компоненту учень має можливість оцінити його вплив на загальне значення числа. Наприклад, число 104,98393, не дивлячись на велику кількість цифр після коми, все ж менше, ніж 105.