Як вже знає дитина, існує декілька окремих, самостійних систем цифрового позначення чисел. Найбільш популярною у наш час є так звана арабська система. Символи «3», «6», «198» та інші належать до неї. Однак, протягом своєї історії людство створило не одну іншу систему, і цифри у них мали інший зв’язок між собою. Більшість з інших систем не використовуються за винятком римських цифр. Вони завдяки зручності є свого роду конкурентами цифрам арабським. Це відображається і в датуванні. Конкретні роки і дати позначаються здебільшого цифрами арабського типу, а от століття – римського. Таке розподілення дає можливість не заплутатись при опрацюванні довгих дат та історичних документів. Для того, щоб добре в них орієнтуватись, треба, звісно, перш за все, вміти читати ці числа. Наприклад, пам’ятати про числа орієнтири, скажімо про те, що цифра «4» у римському форматі виглядає як «5-1», тобто IV. Коли дитина вже знає, як це робиться, необхідно також вміти і пов’язувати рік зі століттям. Наприклад, рік «1367». Якщо йде мова про століття, то звертати треба увагу на третю та четверту цифру у даті, адже третя цифра – це і є розряд сотень. Отже, якщо йде мова про «1300-і» роки, то це тринадцять повних століть і початок чотирнадцятого. В історії прийнято говорити про неповні століття. Відтак, подія, яка відбулася у «1367 році» мала місце у XIV столітті. На екрані перед дитиною міститься згадка про певний історичний факт. Надана точна дата. Учень, керуючись знаннями римських чисел та принципами визначення століття, вибирає з-поміж кількох варіантів той, який є правильним. Після цього школяр проходить на наступний етап. Важливо пам’ятати, що століття-варіанти подібні між собою, тож учню слід бути уважним.