Варіантів того, як саме можна працювати з часом, є безліч. Зокрема, ця вправа присвячена тому, як знаходити часові проміжки. Їх можна вважати відстанню, але не у просторі між двома місцями, а у часі між двома точками у ньому. Знаючи проміжок часу та вміючи працювати з ним, дитина навчиться визначати, коли конкретно відбудеться та чи інша подія, скільки треба чекати, коли треба вирушати в дорогу тощо. На екрані перед дитиною на кожному етапі завдання міститься зображення умов, де вказана «стартова точка», тобто те, яка наразі за умовами етапу є дата і час. Поряд з текстом є годинник, де конкретно вказані години та хвилини. Над всім цим – питання. Там вказано фінішну точку часу. Скажімо, питається, через який час буде друга година третього грудня. Учень аналізує той час, який вказаний як нинішній. Він враховує і те, яка наразі дата, тобто день, і те, яка година. Після цього учень виконує (завжди подумки) обчислення, які потрібні для відповіді на питання: який проміжок часу між нинішнім моментом та фінішною точкою. Скажімо, якщо вказано, що наразі 31 грудня, «18:10», а треба визначити, через який проміжок часу буде Новий Рік, то алгоритм дій такий. Дитина згадує, що Новий Рік святкують опівночі, тобто о «00:00» під час переходу з 31 грудня на 1 січня. Знаючи, що наразі згідно з умовами завдання вже 31 грудня, залишається відняти від «24» (адже нульова година – це те саме, що двадцять четверта) «18:10». Для простоти за «24» береться «23:60». Результат: проміжок часу до Нового Року складає «05:50». Ввівши ці дані у каркас відповіді, дитина проходить до нового завдання. Таким чином, учень, рухаючись між етапами вправи, демонструє і знання особливостей часу, і вміння рахувати, і навички роботи з годинником.