Ігрова механіка того чи іншого завдання може бути повʼязана лише з його візуальним оформленням. Однак, значно цікавішими є вправи, що використовують ігрову механіку ще й для сюжетної складової. З таким завданням-грою зіштовхнеться дитина у ході виконання цієї вправи. На екрані перед учнем міститься зображення кількох діамантів надзвичайно великого розміру. Слід уявити себе у ролі детектива, який серед них шукає підробку. Кожен діамант підписано тим чи іншим числом. Це число може бути як додатним, так і раціональним. Над малюнком є формулювання завдання, де вказується, як можна знайти підробку. Наприклад, там говориться, що добуток дорівнює числу «200», а підроблена коштовність містить число, що не бере участь у множенні з цим добутком. Дитина аналізує числа, подумки обчислюючи, який результат матиме множення кожної можливої пари. Тобто учень обчислює додаток після множення всіх трьох чисел, потім – множення перших двох, потім дізнається, що буде, якщо друге число перемножити з третім, а після цього – третє множить з першим. Одна з цих комбінацій утворює добуток, вказаний у формулюванні завдання, і число, яке залишилось поза цим прикладом і привʼязане до підробки. Коли школяр таким чином знаходить підроблений камінь, то проходить до нових діамантів на наступному етапі. У виконанні завдання має допомогти і розуміння того, як поєднуються раціональні числа. Наприклад, якщо добуток є додатним числом, то і множники мають бути або двома додатними, або двома відʼємними. Тож ця вправа корисна ще й для розвитку аналітичних здібностей та логічного мислення. А робота з діамантами, через які вже відбувається опрацювання чисел, є мотивуючим фактором гри.