Гра «Проекція»

Дитина вже знає, що тривимірні фігури будуються не на площині, а у просторі. Знає також і про те, що це означає наявність третього виміру – умовної глибини, яка демонструється на зображеннях таких фігур на екранах та в зошитах за допомогою умовних «невидимих» ребер, граней, вершин, що в свою чергу зображуються переривчастими рисками. Тому робота з тривимірними фігурами невідʼємна від уяви: дитина має розуміти, як виглядатиме ця ж фігура, якщо її якось перемістити, наприклад, перевернути на бік або подивитись на неї знизу. Розвитку цього вміння й присвячена ця вправа. На екрані міститься зображення певної геометричної тривимірної фігури – нової для кожного наступного етапу. Учень аналізує її та ті грані, вершини й ребра, що входять до її складу. Над фігурою міститься формулювання завдання, де вказується, яку проекцію до фігури варто використати, наприклад, на одному рівні ставиться питання про те, як виглядатиме фігура, якщо подивитись на неї знизу. Грань, яка грає роль основи фігури, має, скажімо, трикутну форму, а відтак і проекція в цьому випадку має трикутну форму. Під зображенням фігури міститься кілька варіантів відповіді. Дитина аналізує те, що треба зробити з фігурою, подумки виконує цю дію та вибирає правильний варіант – і проходить на новий етап завдання, де треба буде опрацювати іншу фігуру та використати вже іншу проекцію, також вказану у завданні. Ця вправа досить проста, а акцент на уяві учня перетворює її більше на цікаву та розвиваючу гру, ніж на навчальне завдання. Однак, ця гра корисна для тренування вміння ефективно розбирати та аналізувати тривимірні фігури, зазначаючи їх відмінності, особливі риси та запамʼятовуючи їх будову.