Робота з числами, що мають різний знак, є досить непростою, адже дитині необхідно бути уважною до того, яка саме дія виконується з ними. Для того, щоб знаходити результат виконання тої чи іншої дії, необхідно запамʼятати те, як саме поводять себе елемент прикладу в залежності від того, чи є вони відʼємними, чи є вони додатними, а також в залежності від того, яку саме дію необхідно виконати з ними. Наприклад, виконуючи віднімання між двома відʼємними числами, учень має розуміти, що відʼємник стає додатним (бо один «-» є між цими числами, інший – перед відʼємником, а відомо, що «мінус на мінус дає плюс»). У ході виконання цього завдання школяр виконуватиме множення з такими числами. Виконання цієї дії є навіть простішим, ніж виконання додавання або віднімання між числами з різним знаком. Якщо у випадку з додаванням або відніманням доводиться бути уважним до знаків перед кожним числом, аби вони правильно узгоджувались з тим символом, що означає відповідну дію, то у випадку з множенням все досить очевидно: якщо множники мають різні знаки, то добуток обовʼязково буде відʼємним числом, незалежно від того, чи був відʼємним другий множник, чи перший. Якщо ж обидва множники мають однаковий знак, то добуток неодмінно буде тільки додатним числом. Це стосується як випадків, коли пара множників є додатними числами, так і випадків, коли пара множників є відʼємними числами, адже тут застосовується відоме дитині правило «мінус на мінус дає плюс». На екрані на кожному етапі міститься зображення нового прикладу з дією множення. Учень, памʼятаючи описане вище правило, подумки виконує обчислення, після чого вибирає один із кількох варіантів, що наведені під прикладом.