Хоча додавання і множення не є протилежно-повʼязаними діями, між ними все ж спостерігається певний звʼязок, хоча й не такого роду, як між додаванням і відніманням або множенням та діленням. Звʼязок між додаванням та множенням простежується, крім іншого, ще й тому, що обом цим діям властиві сполучна та переставна властивості. Якщо з переставною властивістю все зрозуміло (ані зміна місцями доданків, ані зміна місцями множників на результат обох цих дій не вплине), то сполучна властивість трохи складніша для сприйняття, але й корисніша з практичної точки зору, тож їй і присвячена ця вправа. Сполучна властивість стверджує, що у випадку з додаванням та множенням раціональних чисел порядок виконання цих дій не є важливим ані для самого результату, ані для знаку, який стоїть перед сумою або добутком. Якщо, скажімо, міститься приклад з кількома множниками, і один з них – відʼємне число, то інші можна переставляти в будь-якому порядку, але добуток все рівно буде теж відʼємним. На екрані перед учнем міститься зображення прикладу або з дією множення, або з дією додавання. Числа, що там використовуються, можуть бути як додатні, так і відʼємні. Під робочою зоною з цим виразом міститься пара варіантів використання сполучної властивості. Завдання, яке ставиться перед дитиною, полягає у тому, щоб вибрати приклад, де є ті ж числа, але в іншому порядку (або вони в іншому складі входять до круглих дужок), демонструючи сполучну властивість цих дій. Коли школяр вибере потрібний приклад, то пройде на новий етап. Певна одноманітність завдання компенсується його яскравим оформленням і тим, що вправа легка, а головне – корисна, адже учень запамʼятає цей урок і зможе використовувати сполучну властивість у майбутніх завданнях самотужки.