Рахуємо ребра, грані та вершини

Обʼємні фігури відрізняються від двовимірних наявністю кількох особливих рис. Якщо у фігурах, що будуються на площині, є (не завжди і не обовʼязково, але часто) сторони та кути, то у тривимірних фігур натомість є ребра, грані та вершини. Зрозуміти суть цих понять – значить наблизитись до розуміння тривимірних фігур загалом, і ця вправа присвячена покращенню цього розуміння, зокрема вона дає учню можливість зосередитись на відмінностях між ними, аби не плутати грань з ребром або ребро з вершиною. Двовимірна фігура будується на площині – і обмежує її, адже виходить, що зʼявляється ізольована від решти площини її частина, відокремлена контуром фігури. Така точка зору дозволяє краще зрозуміти і двовимірні, і обʼємні фігури. Відповідно тривимірні фігури будуються за рахунок обʼєднання кількох обмежених площин (не завжди і не обовʼязково, але часто) через двовимірні фігури. Кожна двовимірна фігура у складі тривимірної – це її грань. Вона являє собою два або більше попарно поєднанні ребра. Ті в свою чергу є відрізками, що зʼєднують дві двовимірні фігури з одного боку та обмежені двома вершинами – з іншого. Нарешті, вершини – це кутові точки обʼємної фігури. Варто памʼятати, що у кулі та подібних їй фігур нема вершин, ребер та граней, хоча вони належать до тривимірних. Отже, на екрані перед школярем міститься зображення певної тривимірної фігури. Учень бачить також двох персонажів, кожен з яких тримає в руках табличку з назвою певної риси. У одного героя ця табличка може бути присвячена граням, тоді як в іншого – вершинам тощо. Дитина рахує кількість цих елементів фігури для тої, що зображена на екрані, після чого вводить у порожні клітинки відповідні дані. Починається новий етап, де буде інша фігура для опрацювання.