Число, яке дитина підносить до степеня, може дати різний результат після виконання цієї операції залежно від того, чи є показник степеня та його основа додатними або від’ємними числами.
Перед учнем міститься зображення кількох чисел, що піднесені до степеня. Цікаво, що цифровий склад виразів однаковий. Можуть відрізнятися лише знаки перед ними. Десь «мінус» є перед основою, десь — перед показником степеня, а десь — перед обома елементами. Також його може й не бути взагалі. З іншого боку від знаку рівності містяться варіанти того, як виглядатиме число після піднесення до степеня. Дитина аналізує кожен із варіантів, адже всі вони переплутані, і мета — переставити їх відповідним чином. Після цього дитина проходить на новий етап до подібного набору.
Але попри тотожну механіку виконання завдання не здасться одноманітним, адже на кожному рівні будуть даватися числа, у яких легко заплутатися. Тож учню доведеться зберігати концентрацію, щоб зрозуміти, яка відповідність формується залежно від знаків, що стоять перед цифрами.
Учень/учениця формулює означення: одночлена, степеня з натуральним показником; многочлена, подібних членів многочлена, степеня многочлена.