Учень/учениця наводить приклади геометричних фігур, указаних у змісті.
Розпізнання форм оточуючих предметів. Аналіз, порівняння, зображення та створення форм.
Учень/учениця наводить приклади геометричних фігур, указаних у змісті.
Учень/учениця пояснює, що таке: точка, пряма, належати, лежати між, відрізок, промінь, кут, довжина відрізка, градусна міра кута, рівні відрізки, рівні кути, бісектриса кута, відстань між точками.
Учень/чениця формулює: властивості; розміщення точок на прямій; вимірювання й відкладання відрізків і кутів.
Розміщення об’єктів на площині та в просторі. Напрямки руху об’єктів. Просторові фігури.
Учень/учениця зображує і знаходить на малюнках геометричні фігури, вказані у змісті, застосовує вивчені означення і властивості до розв’язування задач.
Учень/учениця співвідносить з об'єктами навколишньої дійсності: суміжні та вертикальні кути, паралельні та перпендикулярні прямі.
Учень/учениця формулює: означення: суміжних і вертикальних кутів, паралельних і перпендикулярних прямих, перпендикуляра, відстані від точки до прямої.
Учень/учениця використовує властивості: суміжних і вертикальних кутів; паралельних і перпендикулярних прямих, кутів, утворених при перетині паралельних прямих січною.
Учень/учениця наводить приклади: геометричних фігур, указаних у змісті; рівних фігур.
Учень/учениця пояснює, що таке рівні фігури; формулює означення: зовнішнього кута трикутника; різних видів трикутників; бісектриси, висоти, медіани трикутника.
Учень/учениця використовує ознаки: рівності трикутників, рівнобедреного трикутника;
Учень/учениця класифікує трикутники за сторонами і за кутами.
Учень/учениця обґрунтовує: належність трикутника до певного виду; рівність трикутників.
Учень/учениця доводить: властивості й ознаки рівнобедреного трикутника; властивість кутів трикутника; властивість зовнішнього кута трикутника.
Учень/учениця застосовує вивчені означення і властивості до розв’язування задач практичного змісту.
Учень/учениця формулює означення: зовнішнього кута трикутника.
Учень/учениця застосовує вивчені означення і властивості до розв’язування задач практичного змісту.
Учень/учениця наводить приклади геометричних фігур, указаних у змісті; формулює означення: кола, круга, їх елементів; дотичної до кола; серединного перпендикуляра до відрізка; кола, описаного навколо трикутника, і кола, вписаного в трикутник.
Зображує та знаходить на малюнках: коло та його елементи; дотичну до кола; коло, вписане в трикутник; коло, описане навколо трикутника.
Учень/учениця застосовує вивчені означення і властивості до розв’язування задач, зокрема практичного змісту.
Учень/учениця застосовує вивчені означення і властивості до розв’язування задач, зокрема практичного змісту.
Числові рівності і нерівності. Математичні вирази.
Учень/учениця наводить приклади: числових виразів; виразів зі змінними; одночленів; многочленів.
Учень/учениця пояснює що таке: тотожні вирази, тотожне перетворення виразу, одночлен стандартного вигляду, коефіцієнт.
Учень/учениця формулює означення: одночлена, степеня з натуральним показником; многочлена, подібних членів многочлена, степеня многочлена.
Учень/учениця формулює правила: множення одночлена і многочлена, множення двох многочленів.
Учень/учениця розв’язує вправи, що передбачають: обчислення значень виразів зі змінними; зведення одночлена до стандартного вигляду; перетворення добутку одночлена і многочлена, суми, різниці, добутку двох многочленів у многочлен; розкладання многочлена на множники способом винесення спільного множника за дужки, способом групування, за формулами скороченого множення та із застосуванням декількох способів; використання зазначених перетворень у процесі розв’язування рівнянь, доведення тверджень.
Учень/учениця розв'язує вправи, що передбачають знання формул скороченного множення.
Учень/учениця вміло користуються властивостями додавання/віднімання, группування, формулами.
Учень/учениця наводить приклади: функціональних залежностей; лінійних функцій.
Учень/учениця пояснює, що таке: аргумент; функція; область визначення функції; область значень функції; графік функції.
Учень/учениця розв’язує вправи, що передбачають: знаходження області визначення функції; знаходження значення функції за даним значенням аргументу; побудову графіка лінійної функції; знаходження за графіком функції значення функції за даним значенням аргументу і навпаки; визначення окремих характеристик функції за її графіком (додатні значення, від’ємні значення, нулі).
Учень/учениця наводить приклади: рівняння з однією та двома змінними; лінійних рівнянь з однією та двома змінними; системи двох лінійних рівнянь з двома змінними.
Учень/учениця пояснює, що таке система двох лінійних рівнянь з двома змінними.
Учень/учениця знає скільки розв’язків може мати система двох лінійних рівнянь з двома змінними.
Учень/учениця розв’язує: лінійні рівняння з однією змінною і рівняння, що зводяться до них; текстові задачі за допомогою лінійних рівнянь з однією змінною; системи двох лінійних рівнянь з двома змінними, вказаними у змісті способами; текстові задачі за допомогою систем двох лінійних рівнянь з двома змінними.