Піднесення до степеня — це множення числа самого на себе певну кількість разів. Тобто можна не лише визначити, яким буде число, піднесене до степеня, а й по-різному зобразити сам приклад. Цим і займеться дитина в процесі виконання завдання, де необхідно буде не виконувати ніяких обчислень, а лише правильно зобразити два тотожні вирази.
Учню подається кілька множників. Замість того, щоб знаходити добуток, дитині пропонується зобразити цей приклад у вигляді числа в певній степені. Множники — це основа виразу, тобто число, яке має бути зображене в центрі. А маленьке число, що вписується в порожню клітинку в правому верхньому куті — це кількість множників. Дитина має пам’ятати: степінь виражає кількість чисел у прикладі, а не кількість знаків множення. Тобто, якщо у виразі три числа 2, перемножених між собою, то в порожній клітинці, яка відводиться під показник степеня, потрібно вписати трійку.
Коли школяр правильно записує вираз у вигляді числа в степені, то проходить на новий етап. Тож це завдання надає йому практику у роботі зі степенями.
Учень/учениця формулює означення: одночлена, степеня з натуральним показником; многочлена, подібних членів многочлена, степеня многочлена.