Ця вправа є протилежною до попередньої, адже в процесі її виконання дитині пропонується вже до числа, піднесеного до степеня, підібрати приклад, який зображує відповідну кількість однакових множників.
Маленька цифра, що є над великою з правого боку, виражає кількість разів, скільки це велике число перемножується на себе, а не інший множник, як часто помилково думають учні. Це завдання, як і попереднє, дозволяє позбавитися від цієї помилки. Перед дитиною міститься число, піднесене до степеня. Під ним — кілька варіантів того, як цей вираз можна зобразити у вигляді прикладу з дією множення. Поряд із правильним варіантом — кілька найбільш розповсюджених помилкових. Учень має вибрати той, що зображує основу виразу в якості множника. Кількість цих множників у правильному варіанті має відповідати числу, що є показником степеня.
Діти досить часто просто сприймають степінь як множник, що неправильно, або плутають основу та показник, і це завдання дозволяє запам’ятати правильне значення кожного числа у виразі.
Учень/учениця формулює означення: одночлена, степеня з натуральним показником; многочлена, подібних членів многочлена, степеня многочлена.