Багатство української мови проявляється у багатьох її складових. Велика кількість синонімів, можливість виразити одну й ту саму думку як довгою фразою, так і лаконічним словосполученням або навіть одним словом – все це ознаки багатства мови. Ще одна така ознака – ідіоми, сталі вирази та фразеологізми. Вони використовуються для того, щоб більш образно, а тому і більш яскраво передати певну ідею або думку. Фразеологізми – це словосполучення, слова в яких вживаються не у звичному значенні. Натомість, лише поки вони обʼєднуються певним чітко окресленим чином, фразеологізм набуває значення певного слова. Якщо поміняти слова, що входять до його складу, місцями, то фразеологізм «розвалиться». У ході виконання цього завдання дитина тренуватиметься підбирати правильні та доречні фразеологізми та сталі вислови. На екрані перед дитиною міститься зображення двох персонажів, кожен з яких промовляє по одному фразеологізму. Над ними міститься формулювання завдання, де надається певне слово. Один з фразеологізмів передає значення цього слова, і завдання, яке ставиться перед дитиною, полягає у тому, щоб визначити – який. Коли школяр робить свій вибір, то проходить на наступний етап, де треба буде опрацювати ще одну пару сталих виразів. Коли школяр вибирає правильну відповідність, він неодмінно згадує значення й другого фразеологізму, тож на одному етапі дитина опрацьовує відразу пару сталих виразів. Більшість з них відомі дитині, і завдяки цій вправі учень як дізнається кілька нових, так і вчиться підбирати лаконічні еквіваленти до таких словосполучень. Це допоможе краще розуміти їх та ефективніше використовувати у мовленні та повсякденному спілкуванні.
Учень/учениця розуміє лексичне значення окремих слів та фраз; відрізняє слова з абстрактним значенням; використовує синоніми для уникнення повторень; добирає антоніми; узагальнює або конкретизує поняття і значення; добирає влучні слова і фрази, щоб досягнути потрібного ефекту.
Учень/учениця використовує контекст речення як ключ до значення слова або фрази, знаходить чи складає до ключового речення речення з тим самим змістом, виділяє в контексті та правильно використовує синоніми, антоніми, омоніми.
Учень/учениця розуміє та визначає взаємозв’язок між словами та їх використанням для опису предметів та їхніх ознак, дій, явищ тощо; розуміє значення простих аналогій та метафор у контексті; розуміє значення та взаємозв’язок слів з протилежними та схожими, але не однаковими значеннями; співвідносить слова за категоріями за одним або кількома ключовими атрибутами значення; визначає зв'язок між словом та його лексичним значенням; розрізняє відтінки лексичного значення споріднених слів, описує різницю між спорідненими словами; має навички вираження емоційних та оціночних відтінків висловлювання з використанням позитивної/негативної конотації.
Учень/учениця розуміє та пояснює значення загальних ідіом, приказок та прислів'їв.