Володіння основами граматики та їх використання під час написання чи розмови. Демонстрація розуміння загальних принципів вживання великої літери, норм пунктуації та орфографії під час написання слів/словосполучень/речень.
Учень/учениця використовує загальновживані іменники, власні назви, впізнає іменники в реченні і розрізнює за тлумаченням; змінює іменники за числами, родами, відмінками; виявляє близькі та протилежні за заначенням слова, вживає та розуміє лексичні конструкції з іменниками.
Учень/учениця розрізняє і правильно використовує займенники, має уяву про особові, вказівні та присвійні займенники, вживає та розуміє лексичні конструкції з різними типами займенників.
Учень/учениця розрізняє і правильно використовує дієслова, вміє змінювати дієслова за часом, родом і числами; вживає та розуміє лексичні конструкції з дієсловами.
Учень/учениця розрізняє та використовує прикметники, впізнає прикметники в реченні та розрізняє за тлумаченням; розуміє ступені порівняння прикметників, змінює прикметники за родами і числами, правильно використовує прикметники за розрядами (відносні, якісні, присвійні), розуміє взаємодію прикметника з іменником, вживає та розуміє лексичні конструкції з прикметниками.
Учень/учениця розрізняє і правильно використовує прислівники, має уяву про групи прислівників за значенням і роллю у реченні, вживає та розуміє лексичні конструкції з різними їхніми типами.
Учень/учениця має уяву про службові частини мови, зокрема, загальновживані прийменники, використовує їх та вміє вводити їх у синтаксичні конструкції.
Учень/учениця визначає і правильно використовує слова, що мають однакове звучання, але різне значення та іноді і написання; розуміє їхню смислову, морфологічну та синтаксичну роль; використовує їх у реченнях, словосполученнях.
Учень/учениця створює, розширює доповнює і перегруповує речення; виявляє головні і другорядні члени речення; розрізнює завершені і незавершені речення; розуміє зв'язок слів у реченні; відрізняє речення за метою висловлювання та емоційним забарвленням.
Учень/учениця:
- самостійно формулює тему і мету (основну думку) тексту, добирає заголовок, який відповідає темі або основній думці тексту;
- виявляє в тексті слова, які містять важливі відомості тексту;
- ділить текст на частини за поданим планом і самостійно;
- має уявлення про поділ тексту на абзаци;
- аналізує в навчальній роботі тексти різних типів.
Учень/учениця розуміє і вживає слова та фрази, за допомогою яких виражається ставлення до висловленої думки, користується ними для доповнення, роз’яснення чи уточнення предметного змісту речення, виділяє їх розділовими знаками на письмі.
Учень/учениця розуміє і користується правилами вживання великих літер у географічних назвах, іменах людей і прізвиськах тварин, назвах свят тощо.
Учень/учениця правильно використовує розділові знаки для позначення на письмі прямої мови або цитат.
Учень/учениця має базові вміння в користуванні довідниковими матеріалами із застосуванням алфавітного порядку слів, знає і використовує порядок літер у абетці.
Застосування знань мови та її загальних засад при усному і письмовому мовленні, читанні і прослуховуванні для розуміння функціонування слів в різних стилях, їхній ефективний вибір для доповнення речення/тексту.
Учень/учениця розуміє лексичне значення окремих слів та фраз; відрізняє слова з абстрактним значенням; використовує синоніми для уникнення повторень; добирає антоніми; узагальнює або конкретизує поняття і значення; добирає влучні слова і фрази, щоб досягнути потрібного ефекту.
Учень/учениця використовує розділові знаки для позначення на письмі мети висловлювання та емоційного забарвлення.
Учень/учениця розуміє різницю між офіційним та неофіційним використанням мови; визначає пряме і переносне значення слів і фраз з використанням контекстних підказок.
Визначення або уточнення значення невідомих і багатозначних слів і фраз, використовуючи контекст, аналізуючи складові тексту. Демонстрація розуміння образної мови, словосполучень та нюансів у значенні слів. Використання такої кількості слів та фраз, яка є достатньою для читання, писання, слухання текстів відповідно до віку; демонстрація вміння з’ясовувати значення невідомого терміна, важливого для розуміння або висловлення думки.
Учень/учениця використовує контекст речення як ключ до значення слова або фрази, знаходить чи складає до ключового речення речення з тим самим змістом, виділяє в контексті та правильно використовує синоніми, антоніми, омоніми.
Учень/учениця використовує загальновживані афікси як ключ до значення слова, використовує зрозуміле значення кореня слова для визначення значення нового слова, створеного додаванням афіксів; змінює значення слів за допомогою додавання або вилучення афіксів до відомого слова; розуміє і визначає значення спільнокореневих слів, використовує значення окремих слів для розуміння значення слів, створених їх злиттям, та створює нові слова цим способом.
Учень/учениця використовує довідкові матеріали (словники, глосарії, тезауруси), щоб знайти або уточнити значення слів та фраз.
Учень/учениця розуміє та визначає взаємозв’язок між словами та їх використанням для опису предметів та їхніх ознак, дій, явищ тощо; розуміє значення простих аналогій та метафор у контексті; розуміє значення та взаємозв’язок слів з протилежними та схожими, але не однаковими значеннями; співвідносить слова за категоріями за одним або кількома ключовими атрибутами значення; визначає зв'язок між словом та його лексичним значенням; розрізняє відтінки лексичного значення споріднених слів, описує різницю між спорідненими словами; має навички вираження емоційних та оціночних відтінків висловлювання з використанням позитивної/негативної конотації.
Учень/учениця знає та використовує точні відповідні загальні академічні та спеціальні визначення, які є базовими для конкретної теми, виконує певні навчальні дії на основі прослуховування чи читання слів, фраз, доступних текстів.
Розуміння образної мови, зв’язків між словами та нюансів у значенні слів.
Учень/учениця розуміє та пояснює значення загальних ідіом, приказок та прислів'їв.
