Різноманіття слів, які вживаються у мові і присвячені певній темі, досить велике. Наприклад, є цілий набір понять, які стосуються теми емоційного стану та почуттів. Виділити в такій об’ємній групі антоніми іноді буває досить складно, бо поняття, які, здавалося б, погано співіснують, насправді зовсім не є протилежними. Наприклад, антонімом до слова «грубий» є слово «ніжний», хоча у свідомості багатьох людей це поняття не може існувати разом з «добрий», «люб’ячий». Правильне розуміння антонімів та вміння їх підбирати – запорука вірного розуміння й оточуючого світу й емоцій інших людей. Ця вправа присвячена саме тренуванню такого вміння. На екрані перед дитиною є низка ілюстрацій. На кожній зображено одну й ту саму казкову тваринку (казкову, бо зображено її не стільки реалістично, скільки здатною до людських емоцій). Кожна мімікою та жестами показує різні почуття, які вона переживає. Над малюнками є завдання, у якому вказано, до якого саме слова треба знайти антонім. Учень читає завдання, аналізує кожну ілюстрацію – а всі вони підписані, тож учень також і розуміє, який малюнок котрий емоційний стан представляє – і шукає ту, яка протилежна, на його думку, названій у завданні. Коли учень її знаходить і натискає на відповідну тваринку, то переходить на наступний етап, де будуть інші звірята та нове слово, до якого треба підібрати антонім.
Учень/учениця: має широкий словниковий запас, добирає точні слова відповідно до ситуації; знає основні назви предметів, ознак, явищ, подій.
Учень/учениця: вживає та розуміє слова різної складності: синоніми, антоніми, епітети, метафори, багатозначні слова, фразеологізми; знає прислів'я, приказки, утішки, загадки, скоромовки; володіє мовним етикетом відповідно до ситуації (привітання, прохання, вибачення, подяка, комплімент, звертання).