Абетка української мови містить тридцять три літери, а наймолодшою є «ґ». Ця буква і відповідний звук, який вона позначає на письмі, зʼявились у сучасній українській мові відносно недавно – буквально у минулому столітті. Але насправді він, цей звук, зовсім не є новим. Навпаки – старовинний варіант української мови містить безліч слів з ним. Отже «ґ» є не новим звуком, а скоріше відновленим, тобто втраченим та знову знайденим. Його місце в український мові є дуже важливим. Справа в тому, що «ґ» є дзвінким звуком, який не є еквівалентом російського «г», як можна помилково подумати, а абсолютно самодостатньою мовною одиницею, яка використовується у деяких словах історично або практично. З кожним роком кількість слів, де «ґ» заміняє «г» (який тимчасово «підміняв» там свого брата) більшає. Важливо памʼятати, що «ґ» не є дзвінким варіантом «г». Скоріше вони утворюють своєрідний та унікальний для української мови трикутник: «х», «г» та «ґ», де кожна наступна літера означає звук, що збільшує рівень дзвінкості. У ході виконання цього завдання дитина більш близько познайомиться зі звуком «ґ» та зі словами, де його треба використовувати. На екрані перед дитиною міститься набір літер. Серед них є і «ґ». Цей набір ще не є словом, адже букви знаходяться у хаотичному порядку. Над ними є малюнок того чи іншого обʼєкта. Дитина впізнає його та розуміє, як треба скласти букви, в якому порядку їх розмістити, щоб вони утворили слово, яким цей предмет називається. Таким чином, рухаючись між рівнями, де слова будуть змінюватись, дитина не лише ознайомиться з великою кількістю випадків використання «ґ», а запамʼятає правопис цих слів.
Учень/учениця:
- виконує усно звуковий і звуко-буквений аналіз слів та будує звукові моделі слів з 5-8 звуків, в тому числі з подвоєними, м’якими, пом’якшеними приголосними, диграфами, дифтонгами і апострофом;
- виконує аналітико-синтетичні і конструктивні дії зі словами, як то: заміна, додавання, вилучення одного зі звуків слова з метою відновлення слова або зміни його значення.
Учень/учениця:
- правильно читає абетку, знає абеткові назви букв, відновлює пропущені літери та/або знаходить за записом потрібні літери в абетці;
- розташовує 5-6 слів за абеткою з орієнтацією на першу букву.
Учень/учениця:
- перелічує (до шести) голосні звуки і записує (до десяти) букви на їх позначення;
- впізнає і розрізнює на слух та за способом вимовляння голосні звуки;
- впізнає і розрізнює на слух та за способом вимовляння приголосні звуки;
- впізнає і розрізнює на слух та за способом вимовляння тверді і м’які, дзвінкі і глухі приголосні;
- відрізняє на слух правильне вимовляння слів із дзвінкими приголосними звуками в кінці слова і складу перед глухим;
- відрізняє на слух правильне вимовляння, читає і записує слова з апострофом.
Учень/учениця:
- розрізняє на слух мовні одиниці: звуки, склади, слова, словосполучення, речення; встановлює їхню кількість;
- виявляє на слух мовні одиниці, вимовлені з порушенням правил вимови, або із зазначеними у завданні прикметами.