Опис завдання
Диференціація за дзвінкістю та глухістю – не єдиний спосіб розрізняти приголосні. Інша цікава ознака – мʼякість. Важливо, що мʼякість – це здебільшого така якість, яку приголосний звук може мати або не мати в залежності від обставин. Досить обмежене число приголосних в українській мові завжди є тільки твердими (наприклад, шиплячі) або мʼякими. У ході виконання цього завдання дитина буде визначати ті слова, де певний приголосний звук звучить мʼяко чи твердо – в залежності від того, яке питання ставиться у завданні. учень має запамʼятати, що приголосні, після яких стоїть мʼякий знак та звук «і» завжди мʼякі, тоді як приголосні перед апострофом завжди тверді. У всіх інших випадках варто звернути увагу на вимову. На екрані перед дитиною міститься набір картинок. До кожної ілюстрації прикріплено свою активну кнопку, натиснувши на яку дитина почує відповідне слово – те, яке називає зображений предмет. У завданні до рівня вказано і літеру, і те, які саме слова треба позначити – ті, де цей звук мʼякий, чи ті, де він твердий. Коли дитина це робить, то проходить на наступний етап завдання до нової літери і нових картинок. Ілюстрації зазвичай обʼєднані тематично, щоб посилити ігровий аспект вправи і надати завданню сюжетну обгортку.
Пов'язані стандарти
Учень/учениця розрізняє мовні і немовні звуки, знає, що слова складаються зі звуків, що звуки на письмі позначаються буквами, усвідомлює зміну значення слова у результаті заміни одного зі звуків.
Учень/учениця розрізнює приголосні звуки за звучанням та способом вимови.
Учень/учениця розрізняє на слух мовні одиниці: звуки, склади, слова, словосполучення; встановлює їхню кількість; виявляє зайві та відповідні зазначеним прикметам.
