Кількість складів визначається кількістю голосних, котрих у словах української мови здебільшого менше, ніж приголосних. Склади бувають відкритими і закритими в залежності від того, як саме до голосної у складі приєднується приголосна, але для того, щоб у майбутньому добре вивчити ці теми, наразі дитина має зрозуміти, як рахувати самі склади. На екрані перед учнем міститься слово – нове на кожному рівні завдання. Зробити дитина має одне й те саме на всіх етапах – порахувати кількість складів. Зробити це досить легко – число складів визначається кількістю голосних у слові. Дитина вибирає потрібний варіант і проходить на наступний етап, де треба буде виконати дії аналогічного характеру з новим словом. Щоб механіка виконання вправи не здалась дитині надто одноманітною і нудною, є сюжетний компонент – додатковий персонаж, який повʼязаний зі словом, котре вивчає дитина. Оскільки на етапах вправи слова будуть різні, то і персонажі змінюються. Потрібне число треба передати саме цьому герою. Взаємодія з ним перетворює завдання на інтерактивну гру, де учень виступає як помічник кухаря на одному етапі, і стає помічником ілюзіоніста на наступному. Завдяки такому різноманіттю персонажів інтерес до виконання вправи тільки підсилюється.
Учень/учениця поділяє на склади слова з двох – трьох складів, поєднує окремі звуки (2-4) у склад відповідної структури.
Учень/учениця впізнає і розрізнює слова – назви предметів, ознак, дій; ставить до слів питання хто? що? який? яка? яке? які? що робить? що роблять? співвідносить слово і зображення відповідного предмета, дії, ознаки; вибирає з-поміж 2-3 слів те, якому відповідає тлумачення, вживає та розуміє лексичні конструкції різної складності.