Опис завдання
Апостроф – специфічний символ, який існує в українській мові спеціально для позначення твердості приголосного звуку, який стоїть перед йотованою голосною. Як вже відомо дитині, йотовані голосні особливі тим, що представляють з себе комбінацію звичайних голосних звуків з завжди мʼяким в українській мові звуком «й». Якщо йотована стоїть на початку слова або перед голосною, то промовляється як два звуки. Наприклад, «я» промовляється як «йа». Проте, якщо перед йотованою знаходиться приголосна, то «й» переходить на неї і помʼякшує її, а в такому випадку йотована вимовляється тільки одним голосним звуком. Проте і тут є виняток – апостроф. Він виглядає як кома, що ставиться зверху між йотованою голосною і попереднім приголосним. Якщо є апостроф, «й» не переходить на приголосну, вона залишається твердою, а йотована промовляється як два звуки. У ході виконання цього завдання дитина буде вставляти апостроф у слово. Більшість з них вже відомі дитині. Читаючи ці слова вголос, учень буде згадувати, де саме знаходиться апостроф, і переміщувати його саме між тими літерами, між якими потрібно. На кожному етапі буде по одному такому слову. Це завдання загалом може охопити більшу частину активного словникового запасу української мови, де є апостроф, адже насправді таких слів небагато – просто вони використовуються досить часто.
Пов'язані стандарти
Учень/учениця впізнає і розрізнює слова – назви предметів, ознак, дій; ставить до слів питання хто? що? який? яка? яке? які? що робить? що роблять? співвідносить слово і зображення відповідного предмета, дії, ознаки; вибирає з-поміж 2-3 слів те, якому відповідає тлумачення, вживає та розуміє лексичні конструкції різної складності.
