Після знайомства з першими книжками для себе (казками, енциклопедіями, дитячою літературою) будь-яка дитина дивується, взявши до рук «дорослу» книжку: чому в ній нема картинок, де малюнки? Дійсно, дитині легше сприймати інформацію, яка подається не тільки словесним способом, а й підкріплюється візуальними образами. При цьому не варто вважати малюнки – атрибутом суто дитячої літератури. Для багатьох книг наукового жанру, особливо для атласів та довідників ілюстрації відіграють значущу роль, а для деяких художніх творів правильно підібраний стиль ілюстрації може посилити настрій, а відтак і ідею того чи іншого уривку, який на малюнку зображено. В решті-решт є й цілий жанр – графічна проза – який є поєднання текстової інформації з ілюстраціями. Тож вміння підібрати малюнок до тексту є досить важливим та вельми актуальним у будь-якому віці. Ця вправа розвиває дане вміння. На екрані перед дитиною міститься текст – новий для кожного наступного етапу завдання. Учень уважно читає його та розуміє загальну тему, те, про що йдеться в тексті, його головну думку. Під текстом міститься кілька ілюстрацій. Дитина має вибрати ту, яка підходить тексту. Керуватись учень має наступними критеріями: малюнок має не заперечувати текст, зображати те, що є в реченнях, та робити правильний акцент на змісті. Коли дитина робить свій вибір, то проходить на наступний етап завдання, де треба виконати аналогічні дії з новим текстом та іншим набором ілюстрацій до нього. Це завдання є корисним для розвитку уваги дитини до дрібниць, а також її вміння знаходити ідею і головну думку тексту.
Учень/учениця обирає з поданих заголовок до тексту букварного типу, визначає кількість речень у тексті (з 2-4 речень); виявляє їх межі за графічними орієнтирами.
Учень/учениця слухає і розуміє усне висловлювання обсягом 70-90 слів; фіксує початок і кінець, визначає на слух кількість речень (2-4) у тексті; кількість слів у реченні без прийменників, сполучників, займенників (до 4 слів);відповідає на запитання за змістом прослуханого (хто? що? де? коли? як?); розуміє зміст тексту, який прослуховується.
Учень/учениця читає вголос доступні тексти цілими словами.