Учень вже досить багато всього знає про склади. Він вже знає (завдяки попереднім етапам вивчення цієї теми), що склади бувають відкритими та закритими. Кількість складів залежить від кількості голосних, адже саме наявність голосного звука є обовʼязковою для сформування складу. Іноді до голосної прикріплюється тільки один приголосний (здебільшого до цього має схильність попередній), і в такому випадку склад вважається відкритим. Якщо ж після голосної стоїть приголосний, який після себе голосної не має, то він теж кріпиться до неї. Якщо голосна оточена приголосними з обох боків, то склад вважається закритим. Дитина вже має знати про це, але у ході виконання цього завдання учень буде опрацьовувати цю тему на практиці, закріплюючи ці знання остаточно. На екрані перед учнем міститься відкритий склад – новий для кожного наступного етапу вправи. Його треба перетворити на закритий. Для цього під складом є кілька варіантів літер. Учень має обрати один, після чого перемістити цю букву на своє місце – тобто після голосної. Коли учень це зробить, то пройде на наступний етап. Важливо, щоб літера, яку обирає дитина для закриття складу, була неодмінно приголосною. Оскільки механіка виконання вправи досить одноманітна, завдання урізноманітнюється візуально за допомогою додаткових образів, малюнків та персонажів, котрі відіграють декоративну роль.
Учень/учениця розрізнює голосні і приголосні звуки за звучанням та способом вимови.
Учень/учениця поділяє на склади слова з двох – трьох складів, поєднує окремі звуки (2-4) у склад відповідної структури.
Учень/учениця знає абеткові (алфавітні) назви букв.
Учень/учениця правильно друкує слова, вимова і написання яких збігаються.