Досі дитина працювала зі складними словами, не розподіляючи їх на різні частини мови. Крім того, більшість із них були іменниками, які містили в собі кілька коренів або основ, завдяки чому були більш повними та могли замінити ціле словосполучення. Складні слова, однак, можуть належати до інших частин мови, що підтверджує ця вправа, у процесі виконання якої дитина працюватиме з прикметниками, що містять два корені або дві основи. Дитина має скласти в прикметник пару іменників. Зробити це значно простіше, ніж здається на перший погляд. Поєднання двох коренів або основ відбувається так само, як і в іменниках, і єдина відмінність — особливе закінчення складного слова, типове для мовних одиниць, що означають характеристику предметів та явищ. Наприклад, слова «Південна Африка» можна перетворити на «південноафриканський», поєднавши корені та додавши закінчення «-ий». Коли школяр вписує в каркас складний прикметник, то проходить на новий етап до іншого подібного випадку, спільність яких робить завдання досить простим для виконання.
Учень/учениця:
- знає основні способи словотвору;
- пояснює чергування приголосних при творенні слів правилами;
- правильно записує складні й складноскорочені слова, пояснює їх правопис правилами;
- визначає способи творення слів;
- самостійно утворює нові слова вивченими способами;
- дотримується правил чергування приголосних при творенні слів;
- створює словотвірний ланцюжок;
- утворює складноскорочені слова;
- знаходить і виправляє орфографічні помилки на вивчені правила, користується орфографічним словником.
Учень/учениця:
- визначає головне;
- класифікує і групує вивчений матеріал;
- знаходить і пояснює причиново-наслідкові зв’язки;
- користується прийомами осмисленого запам’ятовування (план, опорні слова);
- виконує творчі завдання; застосовує мисленнєві операції, мовні знання і мовленнєві вміння в життєвих ситуаціях для розв’язання важливих проблем.