Попередні вправи більше знайомили дитину з різними правилами та нормами написання складних слів, що будуються за допомогою поєднання кількох коренів або основ. Це завдання підсумовує отримані знання, бо надає контекст використання таких слів і кілька їхніх варіантів. Учень бачить на екрані речення, де є кілька порожніх ділянок, котрі треба заповнити потрібними складними словами. Під реченням надається три варіанти написання цих слів: разом, через дефіс та окремо. Дитина має проаналізувати їх та зрозуміти, який варіант згідно з нормами української мови є правильним: де вживаються потрібні морфеми, наприклад, «о», що зв’язує два слова в одне; чи відбувається повторення, у разі якого слова пишуться через дефіс тощо. проаналізувавши варіанти, дитина аналізує також і контекст, адже від того, у якому оточенні слово використовується, може дещо змінюватися його значення і відтак — написання. Після цього потрібний варіант учень переносить у речення, завершуючи його.
Учень/учениця:
- знає основні способи словотвору;
- пояснює чергування приголосних при творенні слів правилами;
- правильно записує складні й складноскорочені слова, пояснює їх правопис правилами;
- визначає способи творення слів;
- самостійно утворює нові слова вивченими способами;
- дотримується правил чергування приголосних при творенні слів;
- створює словотвірний ланцюжок;
- утворює складноскорочені слова;
- знаходить і виправляє орфографічні помилки на вивчені правила, користується орфографічним словником.
Учень/учениця:
- визначає головне;
- класифікує і групує вивчений матеріал;
- знаходить і пояснює причиново-наслідкові зв’язки;
- користується прийомами осмисленого запам’ятовування (план, опорні слова);
- виконує творчі завдання; застосовує мисленнєві операції, мовні знання і мовленнєві вміння в життєвих ситуаціях для розв’язання важливих проблем.