Числівник — іменникова частина мова, що споріднює їх з іменниками, прикметниками та займенниками. Тож не дивно, що числівник має деякі граматичні категорії, спільні для всіх цих частин мови. Наприклад, числівники змінюються за відмінками. У процесі виконання цього завдання дитина тренуватиметься визначати відмінок числівників (в тому числі і складних) у тексті.
Перед учнем міститься текст, де є числівник. На кожному етапі текст інший, але всі вони розповідають якісь цікаві факти, де фігурують числа, а важливу частину повідомлення займає кількість описаних предметів. Під текстом міститься дві робочі зони, які названі відповідними відмінками. Школяр знаходить числівник і визначає його відмінок, поставивши до нього потрібне питання. Те, яке питання слід ставити, визначається за допомогою як морфемного аналізу, так і контексту. Після цього числівник потрібно перенести у відповідну робочу зону.
Ця вправа дозволить учню краще орієнтуватися в темі відмінювання числівників, що корисно як для більш повного знання цієї граматичної категорії, так і для використання цієї частини мови в спілкуванні.
Учень/учениця:
- знає й розуміє загальне значення числівника; функції та роль його в мовленні;
- пояснює вживання числівників на позначення дат і часу;
- визначає морфологічні ознаки, синтаксичну роль числівників у реченні;
- знаходить числівники в реченнях і тексті, розрізняє числівники й прислівники.
- утворює й використовує правильно відмінникові форми числівників;
- поєднує правильно числівники з іменниками;
- пояснює відмінювання та правопис числівників правилами;
- помічає й виправляє помилки в написанні числівників;
- записує словосполучення з використанням дат і точного позначення часу.
Учень/учениця:
- визначає головне;
- класифікує і групує вивчений матеріал;
- знаходить і пояснює причиново-наслідкові зв’язки;
- користується прийомами осмисленого запам’ятовування (план, опорні слова);
- виконує творчі завдання; застосовує мисленнєві операції, мовні знання і мовленнєві вміння в життєвих ситуаціях для розв’язання важливих проблем.
Учень/учениця:
- аналізує мовні й позамовні поняття, явища, закономірності;
- порівнює, узагальнює їх;
- виділяє головне з-поміж другорядного;
- здобуває інформацію з різноманітних джерел (довідкової, художньої літератури, ресурсів Інтернету тощо), здійснює бібліографічний пошук, працює з текстами вивчених типів, стилів і жанрів мовлення;
- систематизує, зіставляє, інтерпретує готову інформацію;
- моделює мовні й позамовні поняття, явища, закономірності.