Після того, як дитина познайомилась з коренем слова як з центром його лексичного значення, навчилась працювати з закінченням, яке містить граматичне значення, а також отримала досвід та навички, які дозволяють їй відокремлювати основу від закінчення і розрізняти різні морфеми, настає час зануритись у морфемний склад більш докладно.
У ході виконання цього завдання школяр доповнюватиме слово потрібною морфемою, яка потрібним чином змінить його лексичне значення. Корінь, котрий, як вже було сказано вище, є центром лексичного значення слова, інколи доповнюється префіксом, який ставить до нього, або суфіксом, який ставиться після. Різні префікси та суфікси можуть так сильно змінити початкове значення кореня, що утворюється зовсім нове слово. На екрані перед учнем міститься неповне слово, якому бракує певної частини. Над ним – малюнок, що зображує ту чи іншу ситуацію. Малюнок не просто супроводжує слово і слугує для зацікавлення дитини. Насправді у цьому завданні ілюстрація грає роль головної підказки. Під словом є кілька варіантів морфем, якими слово необхідно доповнити, завершивши його. Дитина по черзі підставляє кожен варіант у порожню клітинку і співвідносить те, що вийшло в результаті, з малюнком. Коли після перестанови морфем зʼявляється слово, яке дійсно відображає те, що змальовується ілюстрацією, це означає, що правильна морфема була знайдена. Після цього школяр переходить на наступний етап завдання.
Підставляючи кожну морфему по черзі до порожньої ділянки у слові, дитина бачить, як лише одна ця метаморфоза кардинально змінює слово – і відповідно змінює ситуації для його використання й контекст.
Учень/учениця визначає префікс, суфікс у ряді слів; знає правила правопису префіксів роз-, без- , з-, с-; утворює нові слова, що належать до тієї самої частини мови за допомогою поданих суфіксів.