Cлухання та розуміння усного мовлення. Читання. Письмо. Говоріння.
Учень/учениця слухає і розуміє усне висловлювання; фіксує початок і кінець, визначає на слух кількість речень у тексті; кількість слів у реченні; відповідає на запитання за змістом прослуханого (хто? що? де? коли? як?); розуміє зміст тексту, який прослуховується; відновлює діалог.
Учень/учениця читає вголос доступні тексти цілими словами.
Текст. Речення. Слово. Звуки і букви. Склад. Наголос. Правопис.
Учень/учениця розуміє значення мови в житті людей; знає основні ознаки культури мовлення; володіє словами ввічливості, різними формами звертання до тих, з ким спілкується.
Учень/учениця відтворює український алфавіт; називає букви на позначення голосних і приголосних звуків, парних дзвінких і глухих приголосних; правильно називає всі літери; розташовує слова за алфавітом, орієнтуючись на другу літеру.
Учень/учениця визначає основу; знаходить, визначає закінчення у слові.
Учень/учениця знаходить, визначає корінь у ряді спільнокореневих слів; розрізнює, добирає групи спільнокореневих слів, що належать до різних частин мови, вводить їх у словосполучення і речення.
Учень/учениця визначає префікс, суфікс у ряді слів; знає правила правопису префіксів роз-, без- , з-, с-; утворює нові слова, що належать до тієї самої частини мови за допомогою поданих суфіксів.
Учень/учениця користується правилом перевірки написання слів із сумнівними приголосними, що піддаються асиміляції; застосовує правила перевірки написання слів з ненаголошеними голосними [е], [и] в корені, що перевіряються наголосом; пише слова із дзвінкими приголосними в кінці слова і в кінці складу перед глухими відповідно до літературної вимови.
Учень/учениця пише слова із дзвінкими приголосними в кінці слова і в кінці складу перед глухими відповідно до літературної вимови; застосовує правило перевірки букв на позначення дзвінких і глухих звуків, що піддаються уподібненню; правильно записує слова зі збігом однакових приголосних звуків на межі морфем; пише власні іменники з великої букви, окремо "не" з дієсловами.
Учень/учениця дотримується правил переносу слів із префіксами; вміє переносити слова зі збігом однакових приголосних на межі кореня і суфікса; правильно переносить з рядка в рядок слова зі збігом однакових приголосних звуків на межі морфем.
Учень/учениця розрізняє іменники, прикметники, дієслова в прямому і переносному значеннях; виявляє в тексті слова з прямим і переносним значенням, багатозначні слова, найуживаніші омоніми; добирає синоніми й антоніми до загальновживаних слів; пояснює фразеологізми.
Учень/учениця ділить на групи слова, які відповідають на питання різних частин мови (наприклад, числівників, прислівників без уживання терміна), які розрізнюються за родом, числом (іменники, прикметники), стоять у формі того чи іншого часу (дієслова); будує сполучення зі слів, що є різними частинами мови, використовуючи службові слова.
Учень/учениця має уявлення про іменник як частину мови; впізнає в реченні/тексті і добирає іменники; будує сполучення іменників з іншими словами, використовуючи для зв’язку закінчення і прийменники; розрізняє іменники-назви істот і неістот, правильно ставить до них питання; розрізняє власні і загальні іменники; вживає в письмових текстах власні іменники з великої літери.
Учень/учениця ставить питання до іменників, що належать до різних родів; визначає рід іменників, ставить питання і відносить іменник до одного з родів; змінює іменники за числами; визначає число іменників; знає назви відмінків і відмінкові питання; має уявлення про відмінювання іменників.
Учень/учениця має уявлення про прикметник як частину мови; впізнає прикметники в реченні і тексті; будує сполучення прикметників з іменниками; встановлює між ними граматичний зв’язок за допомогою питань; змінює прикметники за родами; визначає рід прикметників за закінченням, поставленим питанням; за родом іменників, з якими вони зв’язані; змінює прикметники за числами, вводить їх у речення.
Учень/учениця має уявлення про дієслово як частину мови; впізнає дієслова в реченні, тексті, ставить до них питання; зв’язує з іменниками; розрізняє часові форми дієслова; ставить питання до дієслів різних часових форм; змінює дієслова за часами у формах доконаного і недоконаного виду (без уживання термінів) за допомогою питань: що робить? що зробить? що робив? що зробив?; розпізнає часові форми дієслів у тексті.
Учень/учениця виділяє звертання розділовими знаками; використовує форми кличного відмінка.
Учень/учениця утворює непоширене словосполучення; виділяє головне слово у словосполученні; ставить питання від головного до залежного слова у словосполученні.
Учень/учениця розрізняє на слух і на письмі розповідні, питальні і спонукальні речення; впізнає окличні речення; правильно вживає розділові знаки в кінці різних за метою висловлювання речень.
Учень/учениця визначає в реченні головні члени; поширює прості речення другорядними членами за запитаннями.
Учень/учениця вміє працювати з планом прочитаного тексту; пояснює зв’язок між абзацами та планом тексту.
Формування діяльнісної компетентності, навчальних умінь і навичок. Опанування стратегіями, що визначають мовленнєву діяльність, соціально-комунікативну поведінку учнів, спрямовані на виконання навчальних завдань і розв’язання життєвих проблем. Розвиток різних видів мислення, оволодіння інтелектуальними вміннями, розумовими операціями й способами дій.
Учень/учениця виділяє у предметах, мовних одиницях істотні ознаки, розрізнює серед них головні і другорядні; порівнює предмети, мовні одиниці за різними ознаками; робить висновок-узагальнення; добирає факти, які підтверджують висловлену думку або суперечать їй.
Засвоєння культурних і духовних цінностей свого та інших народів, а також норм, що регулюють стосунки між людьми різних вікових категорій, статей, націй і сприяють естетичному та морально-етичному вихованню особистості.
Учень/учениця знає розклад дня, правила особистої гігієни, самообслуговування.
Учень/учениця володіє мовним етикетом відповідно до ситуації (привітання, прохання, вибачення, подяка, комплімент, звертання), вміє поводитися у громадських місцях.
Учень/учениця знає і розуміє користь праці, охайності, наполегливості.
Учень/учениця розуміє і прагне до набуття таких рис як мужність, радість за інших, правдивість, скромність.
