Опис завдання
Спільнокореневі слова досить часто використовуються для того, щоб повʼязати між собою речення в тексті. В такому випадку наявність спільної морфеми, але водночас приналежність до різних частин мови або граматичні та смислові відмінності, тільки грають на користь тексту – тавтології нема, однак звʼязок між елементами твору відчувається.
У ході виконання цього завдання дитина тренуватиметься доповнювати текст спільнокореневими словами. На екрані перед учнем міститься зображення тексту – нового для кожного наступного етапу вправи. Школяр уважно читає його, розуміючи, що на місці порожнин мають бути ті чи інші слова. Під текстом є набір слів. Деякі з них спільнокореневі. Однак, завдання, яке ставиться перед школярем, досить складне, адже дитина спершу має зрозуміти, які саме слова за змістом тексту підходять на порожні ділянки – і вже потім конкретно вибирати місце для них. Тож спочатку учень виконує роботу на лексичному рівні, а вже після цього – на граматичному. Після того, як школяр перенесе потрібні слова до порожніх ділянок у тексті, почнеться наступний етап вправи, де треба виконати аналогічні дії.
Різноманіття текстів, а також багато варіантів для вибору (де поряд з групою потрібних спільнокореневих слів є й слова, що також мають спільний корінь, однак зовсім не повʼязані з текстом за змістом) робить цю вправу цікавою для виконання учнем. Інтерес посилюють ілюстрації, які доповнюють тексти, адже до кожного рівня додається свій набір малюнків.
Пов'язані стандарти
Учень/учениця знаходить, визначає корінь у ряді спільнокореневих слів; розрізнює, добирає групи спільнокореневих слів, що належать до різних частин мови, вводить їх у словосполучення і речення.
